У трирічної дитини з підвищеною температурою тіла після прийому аспірину спостерігається посилений гемоліз еритроцитів. Вроджена недостатність якого ферменту могла викликати у дитини гемолітичну анемію?

Чому це правильна відповідь

У нормальних умовах еритроцити отримують відновлювальну здатність виключно через пентозофосфатний шлях, оскільки не мають мітохондрій і не можуть синтезувати НАДН через інші шляхи. Ключовим ферментом цього циклу є глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа (Г6ФДГ), яка каталізує перетворення глюкозо-6-фосфату на 6-фосфоглюконолактон з одночасним утворенням НАДФН. Саме НАДФН є основним джерелом відновленої форми глутатіону, яка потрібна для нейтралізації перекисних радикалів у еритроцитах. Без Г6ФДГ еритроцит втрачає здатність протистояти оксидативному стресу. Аспірин, як і інші саліцилати, є потужним індуктором утворення активних форм кисню. Підвищення температури тіла та запальний процес додатково посилюють оксидативне навантаження. За наявності вродженої недостатності Г6ФДГ антиоксидантна система еритроцитів не справляється з нейтралізацією перекисних радикалів, що призводить до окиснення мембранних ліпідів та білків, утворення тілець Гейнца, порушення цілісності мембрани та зрештою — до масивного внутрішньосудинного гемолізу. Гемолітична анемія при дефіциті Г6ФДГ зумовлена тим, що еритроцит стає надзвичайно вразливим до будь-яких оксидантів: аспірин, протималярійні препарати, нітрофурани, боби (фавізм). Механізм завжди один — зниження рівня відновленого глутатіону, накопичення перекисів, різке порушення мембранної стабільності та прискорене руйнування еритроцитів. Саме тому в дітей із дефіцитом цього ферменту навіть звичайні терапевтичні дози аспірину можуть провокувати гострий гемоліз. Отже, критичною ознакою, що вказує на правильний варіант, є залежність еритроцитів від пентозофосфатного шляху та НАДФН для захисту від оксидативного стресу. Лише дефіцит Г6ФДГ пояснює гемоліз після саліцилатів у маленької дитини, що повністю узгоджується з патофізіологічним механізмом.