Виділяють декілька груп молекулярних механізмів, які мають важливе значення в патогенезі ушкодження клітин, що сприяє розвитку патології. Які процеси забезпечують протеїнові механізми ушкодження?

Чому це правильна відповідь

Протеїнові механізми ушкодження клітин є ключовими в патогенезі незворотного пошкодження і безпосередньо пов’язані з денатурацією, інактивацією та деградацією білків-ферментів, що забезпечують основні метаболічні процеси. Під час гіпоксії чи ішемії швидке зниження рівня АТФ призводить до порушення роботи Na+/K+-АТРази та Ca2+-АТРази, що запускає каскад, але вирішальним стає пригнічення ферментів гліколізу, циклу Кребса та окисного фосфорилювання через ацидифікацію цитоплазми та накопичення вільних радикалів. Особливо чутливими є ферменти з SH-групами в активному центрі (піруватдегідрогеназа, сукцинатдегідрогеназа, цитохром с-оксидаза), які окиснюються реактивними формами кисню та азоту з утворенням дисульфідних зв’язків і втратою каталітичної активності. Пригнічення дихального ланцюга блокує перенесення електронів, що підсилює витік електронів на кисень з утворенням супероксид-аніону, подальше окисне пошкодження Fe-S центрів дегідрогеназ. Одночасно активуються кальцій-залежні протеази (кальпаїни) та каспази, які розщеплюють структурні білки цитоскелету та регуляторні ферменти, порушується транспорт везикул, функція рибосом, репарація ДНК. У результаті клітина втрачає здатність підтримувати енергетичний гомеостаз, синтез білка та іонний баланс, що призводить до незворотного переходу від оборотного до незворотного пошкодження з формуванням вакуольної дистрофії, каріопікнозу та некрозу. Саме пригнічення ферментів є центральною ланкою протеїнових механізмів ушкодження, оскільки воно перериває каталітичні цикли на молекулярному рівні і робить неможливою адаптацію чи відновлення навіть при короткочасному відновленні оксигенації. Інші перелічені процеси (ацидоз, перекисне окиснення ліпідів, активація фосфоліпаз, осмотичне навантаження) належать до ліпідних або гідратаційних механізмів ушкодження і лише опосередковано впливають на ферменти, але не є первинно протеїновими.