Однорічна дитина відстає в розумовому розвитку від своїх однолітків. Вранці: блювота, судоми, втрата свідомості. У крові - гіпоглікемія натще. З дефектом якого ферменту це пов'язано?

Чому це правильна відповідь

Дефект глікогенсинтази призводить до тяжкого порушення синтезу глікогену — основної форми запасання глюкози в печінці. У нормі реакція синтезу каталізується глікогенсинтазою, ферментом цитозолю печінки й м’язів, який переносить глюкозу з активованої форми (UDP-глюкози) на нерозгалужений ланцюг глікогену, подовжуючи його. При спадковому дефіциті цього ферменту печінка не може накопичувати достатньо глікогену між прийомами їжі. У результаті вночі або під час тривалих перерв у харчуванні рівень глюкози різко знижується, тому що глікогеноліз як механізм підтримки глікемії практично відсутній через брак субстрату — самого глікогену. Механізм гіпоглікемії при дефекті глікогенсинтази пов’язаний не з порушенням мобілізації глікогену, а саме з неможливістю створення глікогенового запасу. У новонароджених і дітей раннього віку це особливо небезпечно, тому що мозок залежить від постійного постачання глюкози та має дуже обмежені можливості її запасання. Після тривалої нічної паузи печінка не здатна вивільнити глюкозу, оскільки глікогену немає, тому концентрація глюкози падає до критичних значень. Внаслідок цього виникають неврологічні симптоми: судоми, блювота, втрата свідомості — типові прояви тяжкої гіпоглікемії у дитини. Регуляція глікогенсинтази включає інсулін-залежну активацію шляхом дефосфорилювання. Інсулін стимулює синтез глікогену після прийому їжі, коли рівень глюкози високий. При генетичному дефекті навіть нормальна дія інсуліну не здатна активувати фермент, тому глюкоза після їжі не переходить у глікоген. Це веде до коливань глікемії: після їжі — нормальна або швидко знижувана глюкоза, а натще — різка гіпоглікемія. Важливим клінічним аспектом є когнітивні порушення. Постійні епізоди гіпоглікемії, особливо в ранньому дитячому віці, спричиняють ушкодження центральної нервової системи. Відставання в розумовому розвитку безпосередньо пов’язане з енергетичним голодуванням нейронів, які використовують глюкозу як основне джерело АТФ. Епізоди тяжкої гіпоглікемії та судомні стани є характерними ознаками дефекту синтезу глікогену. Саме дефект глікогенсинтази повністю узгоджується з описаною клінічною картиною: відсутність запасів глікогену, тяжка гіпоглікемія натще, неврологічні порушення й ранній початок проявів. Жоден інший фермент серед варіантів не створює такого поєднання симптомів.