MedOnline Тренуватись онлайн

Досить часто причиною набутих імунодефіцитів є інфекційне ураження організму, при якому збудники безпосередньо розмножуються в клітинах імунної системи і руйнують їх. Виберіть серед перерахованих ті захворювання, при яких має місце вищезгадане:

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться про інфекційні захворювання, збудники яких безпосередньо уражають клітини імунної системи, розмножуються в них і призводять до їх функціонального виснаження або загибелі. Інфекційний мононуклеоз викликається вірусом Епштейна–Барр, який належить до родини Herpesviridae і є ДНК-вмісним вірусом з оболонкою. Він має виражену тропність до В-лімфоцитів, проникає в них через рецептор CD21 і здатний тривало персистувати в клітинах імунної системи. Основним фактором патогенності вірусу Епштейна–Барр є його здатність інфікувати та активувати В-лімфоцити, викликаючи їх проліферацію з подальшим імунним дисбалансом. У відповідь на інфекцію активуються Т-лімфоцити, що призводить до характерних змін у периферичній крові, але водночас порушується нормальна регуляція імунної відповіді. Саме ураження клітин імунної системи є ключовою ланкою патогенезу інфекційного мононуклеозу. СНІД є наслідком інфікування вірусом імунодефіциту людини, який належить до ретровірусів і містить РНК та фермент зворотну транскриптазу. ВІЛ має чітку тропність до CD4⁺ Т-лімфоцитів, макрофагів і дендритних клітин, у яких він активно розмножується. Руйнування цих клітин призводить до прогресуючого дефіциту клітинного імунітету. Патогенез ВІЛ-інфекції полягає у поступовому зниженні кількості CD4⁺ Т-лімфоцитів, що порушує координацію імунної відповіді. Внаслідок цього організм втрачає здатність ефективно протидіяти навіть умовно-патогенним мікроорганізмам. Саме пряме ураження та загибель клітин імунної системи визначає розвиток набутого імунодефіциту. Отже, вирішальною ознакою в умові задачі є розмноження збудника в клітинах імунної системи з їх подальшим руйнуванням. Цей причинно-наслідковий зв’язок характерний саме для інфекційного мононуклеозу та СНІДу, що робить даний варіант єдино правильним.

Чому інші варіанти не підходять

Ку-гарячка, висипний тиф
Ку-гарячка та висипний тиф викликаються бактеріями, які переважно уражають ендотелій судин та інші тканини. Вони не мають вибіркової тропності до клітин імунної системи. Тому ці інфекції не призводять до прямого руйнування імунокомпетентних клітин.
Поліомієліт, гепатит А
Поліомієліт і гепатит А є вірусними інфекціями, але їх збудники уражають переважно нервову тканину та гепатоцити. Клітини імунної системи не є основною мішенню для їх реплікації. Це виключає їх із наведеного механізму імунодефіциту.
Дизентерія, холера
Дизентерія і холера є кишковими бактеріальними інфекціями, патогенез яких пов’язаний з ураженням слизової оболонки кишечника та дією токсинів. Імунні клітини не є основним місцем розмноження збудників. Тому вони не викликають прямого руйнування імунної системи.
Туберкульоз, мікобактеріоз
Мікобактерії можуть тривало персистувати в макрофагах, але вони не викликають тотального руйнування клітин імунної системи. Імунодефіцит при туберкульозі є вторинним і зумовлений хронічним запаленням. Це не відповідає описаному в умові механізму.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Ретровіруси (ВІЛ)