У клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожньої травми. Пульс 110 уд./хв., Частота дихання - 22 за 1 хв., АТ - 100/60 мм рт. ст. Яке зміна крові з перерахованих буде найбільш характерною через 1 годину після крововтрати?

Чому це правильна відповідь

Масивна крововтрата призводить до гострої гіповолемії — зменшення об’єму циркулюючої крові, переважно за рахунок плазми та еритроцитів. Через 1 годину після втрати крові основним порушенням є саме гіповолемія, оскільки організм ще не встиг компенсувати дефіцит об’єму за рахунок надходження міжтканинної рідини в судинне русло. Зниження ОЦК активує барорецептори дуги аорти та каротидного синуса, що через симпато-адреналову систему викликає тахікардію, вазоконстрикцію периферичних судин і підвищення частоти дихання для підтримання перфузії життєво важливих органів. Гіповолемія зменшує венозне повернення до серця, знижує переднавантаження, що зменшує ударний об’єм і серцевий викид, але компенсаторна тахікардія та вазоконстрикція тимчасово підтримують артеріальний тиск на рівні 100/60 мм рт. ст. Активація ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та виділення АДГ починаються, але повна мобілізація міжтканинної рідини в судинне русло (автогемодилюція) займає 24–48 годин. Тому через 1 годину концентрація еритроцитів, гемоглобіну та білків плазми залишається близькою до норми або навіть тимчасово підвищеною через гемоконцентрацію. Клінічно гіповолемія проявляється тахікардією, тахіпное, зниженням пульсового тиску, блідістю шкіри та слизових. Без швидкої інфузійної терапії гіповолемія прогресує до гіповолемічного шоку з падінням АТ, олігурією та лактат-ацидозом через гіпоперфузію тканин. Саме гіповолемія є правильним варіантом, оскільки через 1 годину після крововтрати домінує зменшення ОЦК без значної розведення крові, що пояснює компенсаторні реакції (тахікардія, вазоконстрикція); інші зміни (еритропенія, гіпохромія, гіповолемія з розведенням) розвиваються значно пізніше.