Деякі тяжкі захворювання нирок супроводжуються еритропенією. Який механізм цього явища найімовірніший?
- А Порушення функціонування печінки
- Б Порушення синтезу еритропоетинів Правильна
- В Аліментарний дефіцит Fе2+
- Г Збільшення діурезу
- Д Підвищене руйнування еритроцитів в селезінці
Чому це правильна відповідь
У даному випадку порушення має характер розладу кровотворення, пов’язаного з гормональною регуляцією, а не з прямою втратою еритроцитів. У нормі більша частина еритропоетину синтезується в нирках у відповідь на зниження парціального тиску кисню в перитубулярних капілярах. Цей гормон є ключовим фактором стимуляції проліферації та диференціації еритроїдних попередників у кістковому мозку, а також захищає їх від апоптозу.
Чому інші варіанти не підходять
Порушення функціонування печінки
Печінка синтезує білки плазми та бере участь у метаболізмі заліза, але не є основним джерелом еритропоетину. Її ураження призводить до гіпопротеїнемії, коагулопатій і жовтяниці, а не нормоцитарної анемії, характерної для ниркової недостатності. Тому цей механізм не пояснює еритропенію, пов’язану з нирками.
Аліментарний дефіцит Fе2+
Дефіцит заліза викликає гіпохромну мікроцитарну анемію через порушення синтезу гемоглобіну. Він не пов’язаний із нирковою недостатністю, де субстрати для гемопоезу часто нормальні, але бракує гормональної стимуляції. У цьому випадку анемія не має сидеропенічних ознак.
Збільшення діурезу
Підвищений діурез може призвести до втрати електролітів і дегідратації, але не спричиняє пригнічення еритропоезу. Відсутність прямого впливу на клітини кісткового мозку відрізняє цей механізм від порушення синтезу еритропоетинів.
Підвищене руйнування еритроцитів в селезінці
Гіперспленізм викликає гемолітичну анемію, що супроводжується ретикулоцитозом і жовтяницею внаслідок надмірного руйнування еритроцитів. На відміну від ниркової анемії, еритропоез при цьому стимульований, а не пригнічений. Тому цей механізм не відповідає клініці.