При посіві матеріалу із зіву від хворого ангіною на кров’яно-телуритовий агар виросли колонії діаметром 4-5 мм, сірого кольору, радіально покреслені (у вигляді розеток). Під мікроскопом - грампозитивні палички із булавоподібними потовщеннями на кінцях, що розміщені у вигляді розтопирених пальців. Які це мікроорганізми?
- А Клостридії ботулізму
- Б Дифтероїди
- В Стрептобацили
- Г Стрептококи
- Д Коринебактерії дифтерії Правильна
Чому це правильна відповідь
Описані мікроорганізми належать до Corynebacterium diphtheriae — грампозитивних нерухомих паличок булавоподібної форми, що не утворюють спор і капсул. Для них характерна наявність потовщень на кінцях клітини та метахроматичних зерен волютину, а також типовий спосіб розташування клітин у вигляді «розтопирених пальців» або «китайських ієрогліфів», що є класичною морфологічною ознакою коринебактерій дифтерії. Культуральні властивості збудника чітко відповідають опису в умові. На кров’яно-телуритовому агарі Corynebacterium diphtheriae утворює сірі або чорнувато-сірі колонії діаметром кілька міліметрів із радіальною посмугованістю, часто у вигляді розеток. Відновлення телуриту до металевого телуру зумовлює характерне забарвлення колоній і є важливою диференційною ознакою. Основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae є потужний екзотоксин білкової природи, який пригнічує синтез білка в клітинах шляхом інактивації фактора елонгації EF-2. Саме токсин визначає тяжкість перебігу дифтерії, з розвитком локального фібринозного запалення та системної інтоксикації з ураженням серця і нервової системи. Морфологічні та культуральні ознаки дозволяють запідозрити збудника ще до визначення його токсигенності. Патогенез дифтерії починається з колонізації слизової оболонки ротоглотки, де збудник фіксується та продукує токсин. Локально формується запальний процес із характерними плівками, а токсин швидко потрапляє в кров, зумовлюючи загальні прояви хвороби. Саме ураження зіву та типові колонії на селективному середовищі є ключовими ознаками в умові задачі. Діагностика базується на бактеріоскопії мазків із зіву, виділенні культури на телуритових середовищах та подальшому визначенні токсигенності штаму. Поєднання грампозитивних булавоподібних паличок, характерного розташування клітин і росту у вигляді розеток на кров’яно-телуритовому агарі однозначно вказує саме на коринебактерії дифтерії, що чітко відмежовує їх від інших мікроорганізмів.