MedOnline Тренуватись онлайн

У мазку з нальоту на мигдаликах хворого з імовірною дифтерією виявлено палички синього кольору з потовщеннями на полюсах. Який метод фарбування мазків було використано?

Чому це правильна відповідь

Corynebacterium diphtheriae є грампозитивною паличкоподібною бактерією з характерними булавоподібними потовщеннями на полюсах через накопичення гранул волютину (поліфосфатів). Метод фарбування за Леффлером є класичним для коринебактерій дифтерії: він використовує лужний метиленовий синій, що фарбує тіло клітин у синій колір, а гранули волютину – в інтенсивніший темно-синій чи фіолетовий, роблячи потовщення на полюсах добре видимими. Цей метод простий, швидкий і дозволяє орієнтовно ідентифікувати дифтерійну паличку безпосередньо в мазках з нальоту на мигдаликах. Патогенез дифтерії ротоглотки пов’язаний з адгезією бактерій до епітелію мигдаликів, локальною продукцією екзотоксину з некрозом епітелію, фібринозним запаленням та утворенням щільних сірувато-білих псевдомембран. Токсин, кодований профагом, інгібує синтез білка в клітинах хазяїна. Морфологічна діагностика в мазках з нальоту є першим етапом лабораторного підтвердження, де метод Леффлера виділяє характерні булавоподібні палички синього кольору з потовщеннями на полюсах. У задачі виявлення в мазку з нальоту на мигдаликах паличок синього кольору з потовщеннями на полюсах безпосередньо вказує на використання методу Леффлера, оскільки саме цей метод забарвлює тіло клітин і волютин в відтінки синього з акцентом на полюсні потовщення. Інші методи, такі як Грама чи Нейссера, дають іншу кольорову гамму чи акцент на волютині. Ключовою ознакою є синє забарвлення тіла з полюсними потовщеннями, що є класичним для фарбування за Леффлером і дозволяє швидко запідозрити дифтерію. Подальша діагностика включає посів на телуритвмісні середовища та визначення токсигенності. У задачі описана морфологія точно відповідає результату фарбування за Леффлером, що відрізняє його від методу Нейссера (волютин чорний на жовтому фоні) чи Грама (рівномірне фіолетове забарвлення без акценту на волютині).

Чому інші варіанти не підходять

Грама
Метод Грама фарбує грампозитивні бактерії в фіолетовий колір рівномірно по всій клітині без виділення полюсних потовщень волютину. Він використовується для первинної класифікації бактерій за типом стінки. У задачі синє забарвлення з потовщеннями на полюсах не відповідає грампозитивному фіолетовому без метахромазії волютину.
Буррі
Метод Буррі застосовується для виявлення спор у спороутворюючих бактерій, фарбуючи спори в зелений колір на червоному фоні клітин. Коринебактерії дифтерії не утворюють спор. У задачі потовщення є гранулами волютину, а не спорами, і забарвлення синє.
Нейссера
Метод Нейссера є метахроматичним фарбуванням для волютину: гранули фарбуються в темно-фіолетовий чи чорний колір, а тіло клітини – в жовто-коричневий. Він чітко виділяє волютин, але тіло клітини не синє. У задачі описано синє забарвлення паличок з потовщеннями, що відповідає Леффлеру, а не Нейссеру.
Гінса
Метод Гінса використовується для фарбування рикетсій та хламідій, забарвлює їх у червоний колір на синьому фоні. Коринебактерії дифтерії не є внутрішньоклітинними паразитами. У задачі позаклітинні палички з полюсними потовщеннями та синім забарвленням не відповідають методу Гінса.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Коринебактерії (дифтерія)