Хворий 65 років, який страждав на атеросклероз, госпіталізований в хірургічне відділення з приводу розлитого гнійного перитоніту. Під час операції діагностовано тромбоз брижових артерій. Яка найбільш ймовірна причина перитоніту?
- А Ішемія ангіоспастична
- Б Ішемія компресійна
- В Стазі
- Г Геморагічний інфаркт Правильна
- Д Ішемічний інфаркт
Чому це правильна відповідь
Геморагічний інфаркт є формою некрозу, що розвивається в органах з колатеральним або подвійним кровопостачанням, коли після первинної оклюзії судини виникає не лише ішемія, але й подальше кровонаповнення тканини з діапедезними крововиливами. Тонка кишка належить до органів із добре розвиненою судинною мережею, тому при тромбозі брижових артерій розвивається не класичний блідий інфаркт, а геморагічний, що характеризується інтенсивним просоченням некротичних ділянок кров’ю. Цей процес є причиною масивного ушкодження стінки кишки, втрати її цілісності та розвитку перитоніту. Макроскопічно кишка при геморагічному інфаркті є темно-червона або чорнувато-вишнева, набрякла, зі зруйнованими шарами стінки, що зумовлює високий ризик перфорації. Некротичні ділянки часто мають неприємний гнилісний запах, з наявністю фібринозно-гнійного ексудату на очеревині внаслідок вторинного запалення. Просочення кров’ю робить інфарктні ділянки пухкими та ламкими, що сприяє проникненню кишкового вмісту у черевну порожнину та швидкому виникненню розлитого перитоніту. Мікроскопічно геморагічний інфаркт характеризується коагуляційним некрозом кишкової стінки з масивними крововиливами, руйнуванням м’язового шару, десквамацією епітелію та наявністю фібринозно-гнійного ексудату по поверхні серозного покриву. Виявляються діапедезні еритроцити, набряк строми та запальна інфільтрація, що відображає гостру реакцію на некроз. Деструкція повношарової стінки зумовлює втрату бар’єрної функції та перехід інфекції у черевну порожнину. Патогенетично тромбоз брижових артерій викликає гостру ішемію, але багате колатеральне кровопостачання кишечника призводить до прориву крові в некротизовану тканину, формуючи геморагічний характер інфаркту. Внаслідок швидкого руйнування стінки та масивної бактеріальної контамінації кишковим вмістом розвивається гнійний перитоніт, який клінічно проявляється тяжким септичним станом і високою летальністю. Саме геморагічний інфаркт є безпосереднім джерелом масивного ушкодження, що зумовило перитоніт у цього пацієнта. Правильним є саме "Геморагічний інфаркт", оскільки він повністю пояснює зв’язок тромбозу брижових артерій з некрозом кишки, її перфорацією та розлитим гнійним перитонітом. Жоден інший варіант не створює такої типової морфологічної ситуації — масивного кровонаповнення некротичної тканини з руйнуванням стінки кишки.