При розтині чоловіка, померлого від опікової хвороби, знайдено набряк головного мозку, збільшення печінки, а також нирок, кірковий шар яких широкий, блідо-сірий, мозковий – повнокровний. Мікроскопічно: некроз канальців головних відділів з деструкцією базальних мембран, набряк інтерстицію з лейкоцитарною інфільтрацією та крововиливами. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

Чому це правильна відповідь

Описані зміни свідчать про гостре некротичне ураження ниркових канальців, що виникло внаслідок опікової хвороби, тобто інтоксикаційного та гемодинамічного стресу. Це тип дистрофійно-некротичного процесу, який уражає переважно канальці проксимальних відділів нирок. Некроз клітин характеризується деструкцією епітелію, руйнуванням базальної мембрани і вторинним набряком інтерстицію. Макроскопічно нирки збільшені, кіркова речовина блідо-сіра, мозкова – повнокровна, що відображає поєднання некротичного ураження епітелію та застою крові. Мікроскопічно виявляються ділянки коагуляційного некрозу канальців, з якими сусідять ділянки набряку інтерстицію, інфільтрованого лейкоцитами, і фокальні крововиливи, що відображає гострий токсико-гемодинамічний вплив на нирки. Патогенетично некротичний нефроз формується через прямий токсичний вплив продуктів опіків на канальцевий епітелій та вторинну ішемію через зниження перфузії. Ускладнення включають гостру ниркову недостатність, азотемію та порушення водно-електролітного балансу. Враховуючи клінічну ситуацію та морфологічні зміни, саме некротичний нефроз є правильним діагнозом, на відміну від запальних або метаболічних процесів.