При зовнішньому дослідженні трупа чоловіка 69-ти років, який помер 4 години тому, патологоанатом відмітив, що м’язи померлого мають дуже щільну консистенцію, суглоби згинаються та розгинаються важко. Як називається ця патологоанатомічна ознака смерті?

Чому це правильна відповідь

Трупне заклякання є ранньою посмертною зміною, що відноситься до необоротних ушкоджень клітин та тканин, пов’язаних з припиненням метаболізму, і являє собою ригідність скелетних та гладких м’язів через біохімічні процеси в міофібрилах після смерті; макроскопічно м’язи стають дуже щільними, суглоби важко згинаються та розгинаються, тіло зберігає надану позу, мікроскопічно в міоцитах відбувається зникнення АТФ, що призводить до стійкого зв’язування актину та міозину з утворенням актоміозинового комплексу, кальцій не виводиться з саркоплазми через відсутність енергії, тому м’язові волокна залишаються в стані скорочення, строма та судини без змін, паренхіма інших органів ще не має виражених аутолітичних змін на цьому етапі. Етіологічно процес запускається зупинкою кровообігу та дихання, патогенез включає швидке виснаження запасів АТФ і глікогену в м’язах, накопичення молочної кислоти, порушення роботи кальцієвих насосів саркоплазматичного ретикулуму, що унеможливлює розслаблення міофібрил, при цьому заклякання починається з м’язів обличчя та шиї (через 2–4 години після смерті), поширюється каудально і досягає максимуму через 12–24 години, зберігається до 2–3 діб, після чого зникає внаслідок аутолізу. Можливі наслідки включають фіксацію пози тіла, що ускладнює маніпуляції з трупом, утруднення судово-медичного дослідження при спробі змінити позу, а також використання часу появи та зникнення заклякання для визначення давності смерті; при високій температурі заклякання настає швидше і триває коротше, при низькій — навпаки. У контексті питання правильним є трупне заклякання, оскільки щільна консистенція м’язів та важкість рухів у суглобах через 4 години після смерті відповідає саме цій ранній посмертній зміні, на відміну від висихання (пізніше, на відкритих ділянках), охолодження (зниження температури тіла), гіпостазів (перерозподіл крові) чи розкладання (гниття через кілька діб).