MedOnline Тренуватись онлайн

Під час розтину в верхній частці правого легкого виявлений великий клиноподібний осередок темно - червоною щільною тканини. Під час гістологічного дослідження в ній виявлений некроз стінок альвеол, просвіт альвеол щільно заповнений еритроцитами. Який процес розвинувся в легенях?

Чому це правильна відповідь

Геморагічний інфаркт легень є формою ішемічного некрозу, що розвивається в органі з подвійним кровопостачанням на тлі раптової оклюзії гілки легеневої артерії, коли колатералі не здатні компенсувати перфузію. Макроскопічно такий інфаркт має характерну клиноподібну форму з основою, оберненою до плеври, і темно-червоний колір через імбібіцію тканин кров’ю внаслідок венозного стазу. Щільність тканини зумовлена коагуляційним некрозом паренхіми та щільним заповненням альвеол еритроцитами. Локалізація найчастіше в нижніх частках, але може зустрічатися і в інших ділянках, особливо там, де виражена венозна обструкція. Мікроскопічно геморагічний інфаркт характеризується коагуляційним некрозом стінок альвеол, втратою структурних контурів, відсутністю ядер та збереженням базальних мембран у ранніх стадіях. Просвіти альвеол щільно заповнені еритроцитами, що формує картину масивного геморагічного просочення. У подальшому можуть з’являтися гігантські клітини, макрофаги з гемосидерином, що відображає процес організації. На відміну від простого крововиливу, при інфаркті завжди є некроз альвеолярних стінок, що є ключовим діагностичним критерієм. Етіологічно геморагічний інфаркт легені пов’язаний із тромбоемболією легеневої артерії, яка часто виникає при венозному тромбозі нижніх кінцівок, застійній серцевій недостатності або гіперкоагуляційних станах. Висока судинність легень та можливість притоку крові з бронхіальних артерій зумовлюють замість класичного блідого інфаркту розвиток геморагічного, при якому артеріальна ішемія поєднується з венозним застоєм і екстравазацією еритроцитів. Ускладненнями геморагічного інфаркту можуть бути інфекція, нагноєння, формування абсцесу, фіброз та стійке порушення вентиляції. Плевральна реакція у вигляді фібринозного плевриту може супроводжувати великі інфаркти. В цілому інфаркт є серйозною патологією, що часто лежить в основі раптової задишки, гемоптизису та гострої дихальної недостатності. Правильність вибору цього варіанту визначається поєднанням макроскопічного опису — великий клиноподібний, темно-червоний щільний осередок — та мікроскопічних ознак — некроз стінок альвеол і повне заповнення просвітів еритроцитами. Жоден інший варіант відповіді не включає саме комбінацію некрозу та геморагії у формі інфаркту.

Чому інші варіанти не підходять

Гангрена легенів
Гангрена легенів є гнійно-некротичним процесом з гнильним розпадом тканин, формуванням порожнин і фетидним запахом. Мікроскопічно присутній лізис структур, гнійна інфільтрація та бактеріальна колонізація. В задачі описано коагуляційний некроз без гнійного розпаду, що виключає гангрену.
Ателектаз легенів
Ателектаз характеризується спадінням альвеол без некрозу та геморагії, при якому легенева тканина стає щільною, але не темно-червоною. Мікроскопічно альвеоли сплощені, порожні, без заповнення еритроцитами. У задачі є некроз і масивне заповнення кров’ю, що не відповідає ателектазу.
Карніфікація легких
Карніфікація виникає при організації пневмонії та характеризується заміною ексудату грануляційною тканиною з фіброзом. Вона розвивається після гострого запалення, а не гострої ішемії, і не має некрозу альвеолярних стінок. У задачі наявна гостра ішемічно-геморагічна картина, а не організація ексудату.
Геморагічний інфаркт легень
Крововилив в легені
Крововилив в легені являє собою екстравазацію крові без порушення архітектоніки альвеолярної стінки. Мікроскопічно еритроцити заповнюють альвеоли, але без некрозу їх стінок. У задачі ключовою ознакою є некроз стінок альвеол, що чітко відрізняє інфаркт від простого крововиливу.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Необоротне ушкодження та загибель клітин