Під час гістологічного дослідження стулок мітрального клапана серця жінки 30-ти років було встановлено, що ендотеліальні клітини вогнищево десквамовані, у цих ділянках на поверхні стулки розташовані дрібні тромботичні нашарування, сполучна тканина стулки з явищами мукоїдного набухання з ділянками склерозу та васкуляризації. Діагностуйте вид клапанного ендокардиту:

Чому це правильна відповідь

Поворотнь-бородавчастий ендокардит є хронічною формою ревматичного ураження клапанів серця, що характеризується рецидивуючими хвилями запалення з утворенням бородавчастих тромботичних нашарувань на тлі структурної перебудови стулок. Морфологічною основою процесу є поєднання організованих тромбів на ендокарді з хронічними дистрофічно-фіброзними змінами сполучної тканини клапана, які формуються внаслідок тривалого ревматичного васкуліту. Це робить процес незгладжувано-прогресуючим з формуванням клапанних деформацій, недостатності й стенозу. Макроскопічно стулки потовщені, тьмяні, деформовані, із дрібними бородавчастими нашаруваннями по краю змикання. Мікроскопічно визначаються вогнищева десквамація ендотелію та поверхневі тромботичні маси, що складаються з фібрину й тромбоцитів, які легко відриваються. Строма клапана набрякла, з явищами мукоїдного набухання, фібриноїдних змін, а також фіброзу і васкуляризації, що вказує на хронізацію процесу. Такі поєднані зміни є типовими для рецидивуючого ревматичного ендокардиту на етапі організації. Патогенетично процес пов’язаний з аутоімунним ураженням сполучної тканини серця при ревматичній хворобі, спричиненим перехресною реактивністю антигенів стрептококу. Рецидиви ревматизму призводять до повторної активації запалення, ушкодження ендотелію і відкладання тромбів, що з часом організуються та заміщують нормальну тканину фіброзом. Наслідком є стійке звуження атріовентрикулярного отвору або недостатність клапана з розвитком серцевої недостатності. Можливими ускладненнями є емболія дрібних тромбів, прогресуюча клапанна недостатність, вторинна легенева гіпертензія та хронічна серцева недостатність. На відміну від гострих форм ендокардиту, у поворотнь-бородавчастому варіанті домінує не гнійно-некротичне ушкодження, а хронічне запалення зі склерозом. У контексті задачі вирішальними є поєднання дрібних тромботичних нашарувань, десквамації ендотелію, мукоїдного набухання, фіброзу і васкуляризації. Такий морфологічний комплекс типово відповідає саме поворотнь-бородавчастому ендокардиту, а не гострим чи деструктивним формам.