Під час гістологічного дослідження стулок мітрального клапана серця жінки 30-ти років було встановлено, що ендотеліальні клітини вогнищево десквамовані, в цих ділянках на поверхні стулки розташовані дрібні тромботичні нашарування, сполучна тканина стулки з явищами мукоїдного набухання з ділянками склерозу та васкуляризації. Діагностуйте вид клапанного ендокардиту:

Чому це правильна відповідь

У наведеному випадку описано хронічну форму ревматичного клапанного ураження, яке характеризується продуктивним запаленням з періодичним нашаруванням тромботичних мас на ушкоджену ендотеліальну поверхню стулок. Поворотньо-бородавчастий ендокардит є наслідком рецидивуючого перебігу ревматичної хвороби та повторних епізодів імунного ушкодження клапанної тканини. У цьому типі запалення морфологічні зміни поєднують дегенеративні процеси (склероз, фіброз, мукоїдне набухання) й реактивне утворення дрібних бородавчастих нашарувань (веррук) на ендокарді. Макроскопічно клапан стає потовщеним, ригідним, нерівним, з дрібними бородавчастими розростаннями вздовж лінії змикання стулок. Мікроскопічно виявляються ознаки мукоїдного набухання сполучної тканини, яке є проявом дезорганізації колагенових волокон та накопичення кислих мукополісахаридів. Цей процес супроводжується васкуляризацією, що свідчить про хронічний перебіг і ремоделювання строми. Фокальна десквамація ендотелію створює умови для тромбоутворення, що формує характерні дрібні тромботичні нашарування. Патогенетично процес зумовлений аутоімунним ураженням клапанної тканини, що виникає внаслідок молекулярної мімікрії між антигенами стрептокока та тканинами орга