Жінка 63 років має ознаки ревматоїдного артриту. Підвищення рівня якого з перерахованих нижче показників крові буде найбільш значущим для підтвердження діагнозу?
- А Кисла фосфатаза
- Б R-глікозидаза
- В Ліпопротеїди
- Г Загальний холестерин
- Д Сумарні глікозаміноглікани Правильна
Чому це правильна відповідь
Підвищення сумарних глікозаміногліканів у крові є важливим лабораторним показником при ревматоїдному артриті, оскільки воно відображає інтенсивність деструктивно-проліферативних процесів у сполучній тканині суглобів. Глікозаміноглікани є структурними компонентами матриксу хряща і синовіальної оболонки, і їх надмірне надходження у кров свідчить про активне руйнування тканин та перебудову під впливом хронічного запалення. Це відображає прогресуючу ерозію хряща, фіброзні зміни та порушення архітектоніки суглоба. Морфологічно ревматоїдний артрит характеризується хронічним грануляційним запаленням із формуванням панусу, який складається з проліферуючих синовіоцитів, лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів та фіброзної тканини. Панус інвазуює хрящ та субхондральну кістку, викликаючи їх руйнування та ремоделювання. Деструкція хрящового матриксу призводить до підвищеного вивільнення глікозаміногліканів, що визначається лабораторно як зростання їх концентрації у крові. Патогенетично хронічне аутоімунне запалення, яке лежить в основі ревматоїдного артриту, викликає активацію фібробластів, макрофагів та остеокластів, що сприяє руйнуванню матриксу, секреції цитокінів, металопротеїназ та глікозаміногліканів. Ці ультраструктурні процеси відображаються лабораторними змінами, які корелюють із клінічним перебігом захворювання, активністю запального процесу та ступенем ураження суглобів. Ускладненнями цього процесу є прогресуюча деформація суглобів, анкілоз, вторинна остеопороз і порушення функції. Підвищений рівень глікозаміногліканів відображає не лише активний стан хвороби, а й ризик незворотної втрати структури та функції суглобів. Цей показник є найбільш значущим у контексті діагностики ревматоїдного артриту, оскільки він безпосередньо відображає специфічні морфологічні процеси руйнування хряща. Інші варіанти не стосуються цього патологічного механізму, не є маркерами деструкції сполучної тканини та не використовуються для діагностики ревматоїдного артриту.