Пацієнт екстрено звернувся до лікаря із приводу численних укусів, отриманих від собаки. Який матеріал треба направити до мікробіологічної лабораторії для дослідження та встановлення діагнозу: сказ?
- А Мозок тварини, яка покусала пацієнта Правильна
- Б Парні сироватки пацієнта
- В Спинномозкову рідину пацієнта
- Г Мазок-відбиток з рогівки ока пацієнта
- Д Кров пацієнта
Чому це правильна відповідь
Сказ є вірусною інфекцією, збудником якої є вірус сказу з роду Lyssavirus родини Rhabdoviridae. Це РНК-вмісний вірус кулеподібної форми з ліпопротеїновою оболонкою, який має виражену нейротропність. Він не є бактерією чи паразитом і не розмножується поза клітинами нервової системи. Основним фактором патогенності вірусу сказу є його здатність проникати в нервові клітини та поширюватися по нервових волокнах у напрямку центральної нервової системи. Після укусу вірус реплікується у місці входу, а згодом ретроградно транспортується по аксонах до головного мозку. Саме накопичення вірусу в нервовій тканині зумовлює розвиток летального енцефаліту. Патогенез сказу характеризується тривалим інкубаційним періодом, після якого з’являються тяжкі неврологічні симптоми. Клінічна картина формується внаслідок масивного ураження нейронів головного мозку. Тому найбільша концентрація вірусу виявляється саме в нервовій тканині, насамперед у головному мозку інфікованої тварини. Основою лабораторної діагностики сказу є виявлення вірусу або його антигенів у мозковій тканині. Дослідження проводять методом імунофлуоресценції з виявленням специфічних включень у нейронах. Саме мозок тварини, яка покусала пацієнта, є найбільш інформативним матеріалом для підтвердження або виключення діагнозу сказу. Ключовою ознакою з умови задачі є укус собаки та необхідність екстреного встановлення діагнозу. Оскільки вірус локалізується і накопичується у центральній нервовій системі тварини, дослідження її мозку є єдиним надійним способом лабораторного підтвердження сказу.