У дитини виявлено галактоземію. Концентрація глюкози в крові суттєво не змінена. Дефіцитом якого ферменту зумовлене це захворювання?

Чому це правильна відповідь

У цій задачі описано класичну спадкову ферментопатію обміну галактози — галактоземію, яка зумовлена порушенням перетворення галактози на метаболіти, що можуть увійти в обмін глюкози. У нормі галактоза, що потрапляє з молока у вигляді лактози, спочатку фосфорилюється галактокіназою до галактозо-1-фосфату, а далі за участю галактозо-1-фосфат-уридилтрансферази вступає в реакцію з УДФ-глюкозою. Ця реакція утворює УДФ-галактозу та глюкозо-1-фосфат — ключовий момент, що дозволяє галактозі включатися в шлях утворення глюкози або глікогену. Галактозо-1-фосфат-уридилтрансфераза є центральним ферментом циклу Лелоара. При її дефіциті галактозо-1-фосфат накопичується в клітинах, особливо в печінці, нирках та мозку, викликаючи токсичний вплив. Це призводить до печінкової недостатності, блювання, жовтяниці, катаракти внаслідок перетворення надлишкової галактози в галактитол, а також до неврологічних порушень. При цьому рівень глюкози в крові може залишатися відносно нормальним, оскільки глюконеогенез і глікогеноліз збережені. Механістично важливо, що сама галактоза не може перетворюватися на глюкозу без участі уридилтрансферази. Накопичення галактозо-1-фосфату блокує низку реакцій, включаючи використання УДФ-глюкози, що шкодить синтезу глікогену та глікопротеїнів. Проте це не обов’язково супроводжується важкою гіпоглікемією, як це відбувається при дефектах глюконеогенезу або глікогенолізу, оскільки основні шляхи підтримання глюкози крові залишаються функціональними. Тому дефіцит галактозо-1-фосфат-уридилтрансферази є єдиним варіантом, що пояснює галактоземію зі збереженим рівнем глюкози, накопиченням токсичних метаболітів галактози і класичними клінічними проявами цього захворювання.