Хворого доставлено у медичний заклад в коматозному стані. Зі слів супроводжуючих вдалося з’ясувати, що він знепритомнів під час тренування на завершальному етапі марафонської дистанції. Який вид коми найімовірніше можна запідозрити у даного пацієнта?
- А Гіпотиреоїдна
- Б Печінкова
- В Гіпоглікемічна Правильна
- Г Гіперглікемічна
- Д Ацидотична
Чому це правильна відповідь
У даного пацієнта має місце екстремальний стан, пов’язаний із гострим порушенням енергетичного забезпечення центральної нервової системи. Тип порушення — метаболічна кома, зумовлена критичним зниженням рівня глюкози в крові. Для нейронів глюкоза є практично єдиним джерелом енергії, тому її дефіцит швидко призводить до порушення функції мозку. Патогенетичний механізм ґрунтується на виснаженні запасів глікогену та надмірному споживанні глюкози під час тривалого інтенсивного фізичного навантаження. Під час марафонського бігу різко зростає утилізація глюкози м’язами, а при недостатньому надходженні вуглеводів з їжею та обмежених печінкових запасах глікогену виникає гіпоглікемія. Одночасно активація інсуліннезалежного захоплення глюкози м’язами ще більше знижує її концентрацію в крові. На клітинному рівні дефіцит глюкози призводить до зменшення синтезу АТФ у нейронах, порушення роботи Na⁺/K⁺-АТФази, деполяризації мембран та пригнічення синаптичної передачі. Це зумовлює прогресуючі розлади свідомості — від запаморочення і слабкості до втрати свідомості та розвитку коми. Клінічно гіпоглікемічна кома розвивається швидко, часто на тлі фізичного або психоемоційного навантаження. Вона характеризується раптовою втратою свідомості без тривалого продрому, що повністю відповідає ситуації з непритомністю на фінішному етапі марафонської дистанції. Інші системні ознаки інтоксикації або хронічних метаболічних порушень у таких випадках відсутні. Саме гіпоглікемічна кома є правильним варіантом, оскільки ключовою патогенетичною ознакою є гострий дефіцит глюкози як основного енергетичного субстрату мозку, індукований тривалим фізичним навантаженням. Причинно-наслідковий зв’язок між марафонським бігом, виснаженням глікогену та коматозним станом є прямим і патофізіологічно обґрунтованим.