У дитини виявлена схильність до ожиріння, яка є результатом діатезу. Назвіть вид діатезу, при якому найчастіше може розвинутись ожиріння:

Чому це правильна відповідь

Діагностичний варіант відображає спадковий тип конституціональної аномалії обміну речовин, що характеризується первинним порушенням пуринового, ліпідного та вуглеводного метаболізму. Нервово-артритичний діатез має генетично зумовлену недостатність ферментів, які контролюють обмін пуринів, та підвищену активність ферментів глюконеогенезу і кетогенезу. Це створює схильність до гіперурикемії, ацетонемічних кризів та порушення регуляції харчової поведінки через вплив метаболічних продуктів на ЦНС. Таким чином, патологія належить до метаболічних і нейроендокринних порушень, а не до імунних чи структурних дефектів. На клітинному рівні зниження утилізації пуринів і надлишкове їх перетворення в сечову кислоту стимулює активацію нейрональних рецепторів та медіаторних систем, що визначає високу нервову збудливість, афективні реакції та нестабільність вегетативної регуляції. Водночас збільшення активності глюконеогенезу сприяє синтезу глюкози з амінокислот і лактату навіть при достатньому надходженні вуглеводів, що підтримує хронічну гіперінсулінемію і знижує толерантність периферичних тканин до інсуліну. Метаболічні зміни формують схильність до ожиріння через підвищене споживання їжі, швидке відчуття голоду та посилену ліпогенезу в печінці. Вплив медіаторів пуринового обміну на ЦНС призводить до формування харчової залежності, епізодичних нападів переїдання та зниження регуляторної функції гіпоталамуса. Дисфункція інсулінового сигналінгу сприяє переходу глюкози у жирові депо та зменшенню активності ліполізу, що закріплює патологічний фенотип. Наслідком є розвиток ожиріння, ранніх форм метаболічного синдрому, гіперурикемії, нефролітіазу та артритів у дитячому віці. Ці стани зумовлені не лише надлишком калорій, а й фундаментальними порушеннями обмінної регуляції і гормональної відповіді. Саме тому нервово-артритичний тип є найбільш пов'язаний з ожирінням на відміну від інших діатезів, які не мають виражених метаболічних розладів. У контексті задачі ключовим є поєднання: спадкової природи, первинних порушень обміну, центральних нервових механізмів контролю харчової поведінки і високого ризику розвитку ожиріння. Жоден інший тип діатезу не має подібних патогенетичних властивостей.