На гістологічне дослідження надіслано видалений червоподібний відросток. Розміри його збільшені, серозна оболонка тьмяна, повнокровна, вкрита плівками фібрину, стінки стовщені, на розрізі із просвіту виділяється гній. При мікроскопічному дослідженні спостерігається повнокров’я судин, набряк всіх шарів і дифузна інфільтрація їх лейкоцитами. Назвіть форму гострого апендициту:

Чому це правильна відповідь

Флегмонозний апендицит являє собою форму гострого запалення, при якій переважає інфільтрація стінки апендикса нейтрофільними лейкоцитами та набряк всіх шарів стінки. На макроскопічному рівні орган збільшений у розмірах, стінки його товсті, серозна оболонка тьмяна та повнокровна, часто покрита плівками фібрину. При розрізі з просвіту виділяється гнійний ексудат, що відображає активну серозно-гнійні зміни в стінці. Мікроскопічно виявляється дифузна інфільтрація всієї товщі стінки нейтрофільними лейкоцитами, набряк строми, повнокров’я судин та наявність фібринозних нашарувань на серозній поверхні. Ці морфологічні зміни пояснюють клінічні прояви – біль у правій нижній ділянці живота, лихоманку, локальну чутливість, що характерні для гострого апендициту на стадії флегмонозного запалення. Етіологічно флегмонозний апендицит розвивається під впливом бактеріальної інфекції, частіше кишкової флори, яка потрапляє у просвіт апендикса при його обструкції. Це призводить до активації місцевого імунітету, утворення гнійного ексудату та набряку, що посилює ішемію стінки органа. Ускладнення цієї форми включають перфорацію апендикса, формування гангрени або розвитку апостематозного запалення із утворенням абсцесів у черевній порожнині. Прогноз залежить від швидкості хірургічного втручання, оскільки без нього можливий розвиток генералізованого перитоніту. Правильність вибору саме флегмонозної форми зумовлена наявністю гнійного ексудату, повнокров’я судин, набряку та дифузної лейкоцитарної інфільтрації без ознак некрозу або формування окремих абсцесів, що відрізняє її від гангренозного або апостематозного апендициту.