Тварині, сенсибілізованій туберкуліном, внутрішньоочеревенно введений туберкулін. Через 24 години при лапаротомії виявлено венозну гіперемію та набряк очеревини. У мазках-відбитках з очеревини велика кількість лімфоцитів та моноцитів. Який патологічний процес у тварини?

Чому це правильна відповідь

Алергічне запалення є імунопатологічним процесом IV типу гіперчутливості (клітинно-опосередкований, уповільнений тип), в основі якого лежить активація сенсибілізованих Т-лімфоцитів (переважно CD4+ Th1) при повторному контакті з антигеном. У сенсибілізованої тварини туберкулін (антиген мікобактерій) зв’язується з антигенпрезентуючими клітинами очеревини, презентується Т-лімфоцитам через MHC II, що запускає каскад: активація Т-клітин з продукцією IFN-γ, IL-2, TNF-α та хемокінів. IFN-γ активує макрофаги, посилюючи їх фагоцитарну активність та секрецію медіаторів, TNF-α підвищує проникливість венул і експресію адгезійних молекул на ендотелії, викликаючи венозну гіперемію та ексудацію плазми з формуванням набряку. Через 24 години домінує клітинна інфільтрація лімфоцитами та моноцитами/макрофагами, що є класичною ознакою уповільненої гіперчутливості; нейтрофіли відсутні або мінімальні, оскільки реакція не опосередкована антитілами чи комплементом. Набряк очеревини виникає через дію TNF-α та гістаміну від активованих макрофагів, а венозна гіперемія — через вазодилатацію під впливом цитокінів. Цей процес є моделлю туберкулінової реакції, аналогічної пробі Манту в людини, де позитивна реакція вказує на сенсибілізацію до мікобактерій. Наслідки алергічного запалення IV типу включають утворення гранульом при персистенції антигену (наприклад, при туберкульозі), фіброз та деструкцію тканини через активацію макрофагів і ферментів, можливий перехід у хронічне запалення з імунопатологічним ураженням. Ускладнення — некроз тканини при сильній реакції (як у некрозі при пробі Манту) або системні прояви при генералізованій сенсибілізації. Правильність цього варіанту зумовлена часом розвитку (24 години), клітинним складом інфільтрату (лімфоцити та моноцити) та введенням антигену в сенсибілізовану тварину, що прямо вказує на уповільнену гіперчутливість; причинно-наслідковий зв’язок: сенсибілізовані Т-клітини → цитокіни → активація макрофагів → венозна гіперемія, набряк та мононуклеарна інфільтрація, на відміну від інших типів запалення з нейтрофільною домінантою чи фібринозним/гнійним ексудатом.