При бактеріологічному дослідженні проб сметани виділені ізольовані культури S.aureus. Як довести етіологічне значення ізольованої культури S.aureus як збудника харчового отруєння, яке виникло серед групи споживачів сметани?

Чому це правильна відповідь

Стафілококове харчове отруєння викликається термостабільними ентеротоксинами, що продукуються певними штамами Staphylococcus aureus — грампозитивними коками, розташованими гронами, з типовими факторами патогенності, такими як плазмокоагулаза, протеїн А, гемолізини та ентеротоксини типів A, B, C, D, E. Ентеротоксини є супер антигенами, білковими молекулами вагою 25–30 кДа, стійкими до нагрівання до 100°C протягом 30 хвилин та до протеолітичних ферментів травного тракту. Вони продукуються під час масового розмноження стафілококів у харчових продуктах, таких як сметана, за кімнатної температури. Патогенез стафілококового харчового отруєння полягає в пероральному надходженні преформованого ентеротоксину з інфікованою їжею, швидкому всмоктуванні в шлунку та тонкій кишці з подальшою стимуляцією ентероцитів та вагусного нерва. Токсин викликає масивне вивільнення серотоніну та інших медіаторів, що призводить до нудоти, блювоти та діареї через 2–6 годин після вживання. Імунна відповідь не відіграє суттєвої ролі в патогенезі, оскільки це інтоксикація, а не інфекція, бактерії не інвазують тканини. Діагностика стафілококового харчового отруєння базується на клінічній картині з коротким інкубаційним періодом та груповим характером спалаху, а етіологічне підтвердження вимагає виявлення ентеротоксину в залишку їжі чи виділення ентеротоксигенних штамів S. aureus у великій кількості. Виявлення ентеротоксину проводиться імунологічними методами, такими як ІФА чи латекс-аглютинація з використанням моноклональних антитіл до конкретних типів токсину. Виділення S. aureus з продукту з визначенням плазмокоагулази підтверджує вид, але не доводить етіологічну роль без доказу токсигенності. Імунітет при стафілококовій інтоксикації не формується, оскільки доза антигену мала, а токсини не індукують захисної відповіді. Вакцин проти ентеротоксинів немає, профілактика неспецифічна включає дотримання температурного режиму зберігання продуктів та гігієни виробництва молочних продуктів. Саме виявлення ентеротоксину в ізольованій культурі S. aureus чи в самій сметані прямо доводить етіологічну роль збудника в харчовому отруєнні, оскільки клінічна картина з швидким початком і блювотою спричинена саме преформованим термостабільним токсином, а не іншими факторами вірулентності. Це безпосередньо пов’язано з механізмом інтоксикації без інвазії бактерії. Це чітко відрізняє від визначення плазмокоагулази чи лецитинази, що підтверджують лише вид S. aureus, але не токсигенність, необхідну для харчового отруєння.