Медсестра зі стажем роботи 10 років захворіла на контактний дерматит верхніх кінцівок. До якого типу імунної патології відноситься це захворювання?

Чому це правильна відповідь

Контактний дерматит є алергічною реакцією IV типу гіперчутливості (сповільненого типу), опосередкованою Т-лімфоцитами. Гаптени (низькомолекулярні речовини, наприклад нікель, латекс, хімікати в рукавичках) ковалентно зв’язуються з білками шкіри, утворюючи повноцінні антигени, які процесуються антигенпрезентуючими клітинами Лангерганса в епідермісі. Активація CD4+ Т-лімфоцитів Th1-типу відбувається через презентацію антигену на MHC II, з продукцією IFN-γ, IL-2 та TNF-α, що залучають макрофаги та викликають запалення. Після первинного контакту формується сенсибілізація з розвитком пам’яті Т-клітин; при повторному контакті реакція розвивається через 24–72 години з активацією ефекторних Т-клітин, міграцією макрофагів та вивільненням прозапальних цитокінів. Це призводить до набряку, гіперемії, везикуляції та свербежу в зоні контакту, переважно на руках у медпрацівників через латекс чи дезінфікуючі засоби. Клітинна інфільтрація в дермі лімфоцитами та макрофагами з формуванням спонгіозу в епідермісі є морфологічним субстратом. Клінічно проявляється екземоподібними змінами з чіткими межами в зоні контакту, хронічний перебіг призводить до ліхеніфікації та тріщин. Ускладнення включають вторинну бактеріальну інфекцію через порушення бар’єру шкіри та генералізацію при системній експозиції. Саме алергічна реакція сповільненого типу правильна, бо ключова ознака — розвиток симптомів через доби після контакту з гаптеном у сенсибілізованої особи; причинно-наслідковий зв’язок — зв’язування гаптену з білками шкіри → презентація Т-клітинам → активація Th1 з цитокінами → запальний інфільтрат у дермі → дерматит, на відміну від негайного типу (IgE-опосередкований з уртикарією та анафілаксією) чи імунодефіцитів, де відсутня гіперреактивність на гаптени.