Сенсибілізованій туберкуліном тварині, внутрішньоочеревинно введений туберкулін. Через 24 год. При лапаротомії виявлено венозну гіперемію та набряк очеревини. У мазках-відбитках з очеревини велика кількість лімфоцитів та моноцитів. Який патологічний процес у тварини?

Чому це правильна відповідь

Введення туберкуліну сенсибілізованій тварині запускає алергічну реакцію сповільненого типу (тип IV за Кумбсом і Джеллом), в основі якої лежить Т-клітинна сенсибілізація до антигенів Mycobacterium tuberculosis. Після попередньої сенсибілізації в організмі формується популяція антиген-специфічних Тh1-лімфоцитів (CD4+) та Т-кілерів (CD8+), які при повторному контакті з туберкуліном (ППД) розпізнають антиген у комплексі з MHC II на антигенпрезентуючих клітинах очеревини (макрофагах, дендритних клітинах). Активовані Т-лімфоцити секретують IFN-γ, TNF-α, IL-2, хемокіни (RANTES, IP-10), що призводить до активації та хемотаксису моноцитів, їх диференціації в макрофаги та утворення гранульоматозного вогнища. IFN-γ посилює експресію MHC II та адгезивних молекул, підтримує запалення, тоді як TNF-α викликає венозну гіперемію та підвищення проникності мікросудин за рахунок активації ендотелію та вивільнення гістаміну й простагландинів з опасистих клітин. Через 24–48 годин формується типова морфологічна картина алергічного запалення сповільненого типу: лімфоцитарно-моноцитарна інфільтрація, набряк, венозна гіперемія без значного ексудативного компонента та без нейтрофілів, що відрізняє його від гострого бактеріального запалення. Ключовою патогенетичною ознакою є саме наявність сенсибілізації та повторне введення специфічного антигену, що переводить процес у імунопатологічний, а не просто асептичний чи серозний. Тому процес класифікується як алергічне запалення, а не просто асептичне чи серозне, бо останнє не потребує попередньої сенсибілізації та не має домінування лімфоцитів і моноцитів у інфільтраті.