Жінка 26-ти років поступила у пологове відділення в терміні вагітності 40 тижнів. Шийка матки розкрита, але скорочення матки відсутнє. Лікар дав засіб гормональної природи для посилення пологової діяльності. Назвіть засіб:

Чому це правильна відповідь

Окситоцин є пептидним гормоном задньої долі гіпофіза, що складається з 9 амінокислот і належить до класу окситотичних засобів нейрогіпофізарного походження; його основна фармакологічна дія реалізується через специфічні Gq-спряжені окситоцинові рецептори, розташовані на мембрані міоцитів матки та міоепітеліальних клітин молочних залоз. При зв’язуванні з рецептором активується фосфоліпаза С, підвищується рівень IP3 та діацилгліцеролу, що призводить до вивільнення кальцію з саркоплазматичного ретикулуму та підвищення внутрішньоклітинної концентрації Ca2+, забезпечуючи скорочення гладеньких м’язових волокон матки. Цей механізм забезпечує ритмічні, сильні та координовані скорочення міометрію, необхідні для просування плода по родових шляхах при первинній або вторинній слабкості пологової діяльності. Окситоцин вводиться виключно парентерально (внутрішньовенно краплинно або внутрішньом’язово), оскільки при пероральному прийомі повністю руйнується пептидазами травного тракту; біодоступність при внутрішньовенному введенні близька до 100%, період напіввиведення становить 3–9 хвилин, метаболізується окситоциназою (лейцинаміно-пептидазою) плазми, печінки та нирок, виводиться переважно нирками. Короткий період напіввиведення дозволяє точно титрувати швидкість інфузії для досягнення необхідної частоти та сили скорочень матки без значної кумуляції, що критично важливо для запобігання гіпертонусу матки та порушення плацентарного кровотоку. Клінічно окситоцин є препаратом вибору для індукції та стимуляції пологової діяльності при переношуванні вагітності, первинній або вторинній слабкості пологів, для профілактики та лікування гіпотонічних післяпологових кровотеч. Основні побічні ефекти пов’язані з надмірною стимуляцією міометрію — гіпертонус матки, тетанічні скорочення, розрив матки, порушення фетоплацентарного кровообігу та дистрес плода, а також з антидіуретичною дією через слабку спорідненість до V2-рецепторів — затримка рідини, гіпонатріємія при тривалій інфузії великими дозами. Препарат протипоказаний при неправильному положенні плода, вузькому тазі, загрозі розриву матки, передлежанні плаценти. Саме окситоцин, а не інші гормони, має пряму окситотичну дію на міометрій і є єдиним гормональним засобом, що застосовується для посилення пологової діяльності в акушерській практиці, що чітко відрізняє його від кортикостероїдів, андрогенів чи естрогенів, які не впливають на скоротливу активність матки в пологах.