При гострому інфаркті в міокарді виникає декілька зон в осередку інфаркту: зона некрозу, зона ішемічного пошкодження і зона ішемії. Зоні пошкодження на ЕКГ відповідає:
- А Зниження зубця R
- Б Глибокий зубець Q
- В Негативний зубець T
- Г Комплекс QRS типу QS
- Д Зміщення сегменту RS — T вище ізолінії Правильна
Чому це правильна відповідь
Зона ішемічного пошкодження формується навколо центральної зони некрозу через часткове порушення перфузії, що викликає систолічний та діастолічний струми пошкодження внаслідок різниці потенціалів між частково деполяризованою мембраною в зоні пошкодження та нормальною мембраною в здоровій тканині. Ці струми пошкодження спрямовані від здорової тканини до пошкодженої під час фази плато потенціалу дії, тому в відведеннях, орієнтованих на зону пошкодження, вектор струму спрямований до електрода, що реєструється як елевація сегменту ST вище ізолінії. Елевація сегменту RS–T виникає через скорочення тривалості потенціалу дії в субепікардіальних шарах зони пошкодження, де K+-провідність знижується повільніше, створюючи градієнт потенціалів, який відображається на поверхневій ЕКГ як підйом ST. Цей механізм забезпечує раннє виявлення зони оборотного пошкодження, оскільки елевація ST реагує на відновлення кровотоку швидше, ніж зміни QRS чи T, дозволяючи ідентифікувати область, де клітини ще здатні до реполяризації. Зворотний зв'язок через колатеральний кровотік та вазодилатацію в периінфарктній зоні обмежує розширення пошкодження, тому інтенсивність елевації ST зменшується при частковій реперфузії, відображаючи динаміку балансу між ішемією та відновленням. Саме струми пошкодження в перехідній зоні між некрозом та нормальною тканиною призводять до характерної елевації сегменту RS–T, відрізняючи зону пошкодження від некрозу чи чистої ішемії.