Мукополісахарідоз відноситься до хвороб накопичення. Через відсутність ферментів порушується розщеплення полісахаридів. У хворих спостерігається їх накопичення в одному з органоїдів клітин. В яких органелах накопичуються мукополісахариди?

Чому це правильна відповідь

Мукополісахаридози (хвороби Гурлера, Хантера, Санфіліппо, Моркіо та ін.) є лізосомними хворобами накопичення, що належать до спадкових ферментопатій обміну глікозаміногліканів (ГАГ) — дерматансульфату, гепарансульфату, кератансульфату, хондроїтинсульфату. Деградація ГАГ відбувається виключно в лізосомах за допомогою послідовності гідролітичних екзоглікозидаз, сульфатаз та ацетилтрансфераз при кислої рН (оптимум 4,5–5,0), які відщеповують термінальні цукри, сульфатні групи та ацетильні залишки. При генетичному дефекті будь-якого з цих ферментів (наприклад, α-L-ідуронідази при синдромі Гурлера, ідуроната-2-сульфатази при синдромі Хантера, N-ацетилглюкозамінідази при синдромі Санфіліппо) неповністю розщеплені ГАГ не можуть покинути лізосоми і накопичуються в їхньому просвіті у вигляді залишкових тілець. Накопичення відбувається саме в лізосомах, тому що ці органоїди є єдиним компартментом, де локалізуються гідролітичні ферменти деградації ГАГ; інші органоїди (мітохондрії, ЕР, апарат Гольджі) беруть участь лише в синтезі або модифікації глікозаміногліканів, але не в їх катаболізмі. Внаслідок блокади лізосомального гідролізу відбувається поступове переповнення лізосом нерозщепленими гетерополісахаридами, що призводить до збільшення розміру та кількості лізосом, порушення їх злиття з аутофагосомами та вторинного порушення інших метаболічних шляхів. Клінічно це проявляється грубими рисами обличчя, гепатоспленомегалією, скелетними деформаціями (дизостоз multiplex), помутнінням рогівки, серцево-судинними ураженнями та, залежно від типу, різним ступенем розумової відсталості через накопичення гепарансульфату в нейронах. Регуляція деградації ГАГ у лізосомах здійснюється лише шляхом доставки активних ферментів через маннозо-6-фосфатний шлях (M6P-рецептори), а не алостеричними чи гормональними механізмами. Тому при мутації, що порушує активність чи транспорт ферменту, накопичення ГАГ відбувається виключно в лізосомах, а не в інших органоїдах, що робить цей варіант єдино правильним.