В процесі метаболізму в організмі людини виникають активні форми кисню, у тому числі супероксидний аніон-радикал О2 . Цей аніон інактивується за допомогою ферменту:

Чому це правильна відповідь

Супероксидний аніон-радикал (O₂⁻) утворюється в мітохондріальному дихальному ланцюзі (комплекси I і III), мікросомальному окисненні, ксантиноксидазній реакції, автоокисненні адреналіну та під дією НАДФН-оксидази нейтрофілів. Супероксиддисмутаза (СОД) є первинним і найшвидшим ферментом антиоксидантного захисту, що каталізує диспропорціонування супероксиду: 2O₂⁻ + 2H⁺ → H₂O₂ + O₂. В еукаріотів існують три ізоформи: цитозольна Cu/Zn-СОД (SOD1), мітохондріальна Mn-СОД (SOD2) та позаклітинна Cu/Zn-СОД (SOD3). Реакція СОД відбувається з надзвичайно високою швидкістю (k ≈ 2×10⁹ М⁻¹с⁻¹), обмеженою лише дифузією субстрату. Утворений перекис водню далі знешкоджується каталазою (2H₂O₂ → 2H₂O + O₂) у пероксисомах або глутатіонпероксидазою (2GSH + H₂O₂ → GSSG + 2H₂O) у цитозолі та мітохондріях. При спадковому чи набутий дефіциті СОД (наприклад, мутації SOD1 при сімейній формі бічного аміотрофічного склерозу) супероксид накопичується, пошкоджує Fe-S-центри ферментів, окиснює ліпіди, білки та ДНК, викликає апоптоз та нейродегенерацію. Регуляція експресії СОД здійснюється через транскрипційний фактор Nrf2 при окисному стресі. Саме супероксиддисмутаза є єдиним ферментом, який безпосередньо інактивує супероксидний аніон-радикал, перетворюючи його в менш реактивний H₂O₂, тоді як інші ферменти (каталаза, пероксидази) діють лише на вторинний продукт.