У хворого переливання крові ускладнилося розвитком гемотрансфузійного шоку. Назвіть тип алергічної реакції, що лежить в основі даної патології.

Чому це правильна відповідь

Цитотоксичний тип гіперчутливості (ІІ тип) є імунопатологічним процесом, при якому антитіла класу IgG або IgM зв’язуються з антигенами на поверхні клітин і запускають механізми їх ушкодження через активацію комплементу або антитілозалежну клітинно-опосередковану цитотоксичність. При гемотрансфузійних реакціях антигени еритроцитів донора розпізнаються як чужорідні, і в пацієнта, сенсибілізованого до відповідних антигенів, швидко формуються антитіла або активуються вже наявні. У результаті відбувається масивний лізис еритроцитів, що є центральним патогенетичним механізмом гемотрансфузійного шоку. Ключовим молекулярним механізмом є активація класичного шляху комплементу після зв’язування антитіл з антигенами на поверхні еритроцитів. Комплемент формує мембранно-атакуючий комплекс, що призводить до осмотичного лізису клітин, а також вивільняє анафілотоксини (C3a, C5a), які стимулюють дегрануляцію опасистих клітин і вивільнення гістаміну. Гістамін, у свою чергу, викликає вазодилатацію, підвищення проникності судин і розвиток шоку. Таким чином, гемодинамічні порушення є вторинними, а первинною подією є імунний цитоліз. Масивний гемоліз супроводжується вивільненням вільного гемоглобіну, калію та внутрішньоклітинних ферментів, що може призвести до гострого ураження нирок через тубулярну токсичність і преципітацію гемоглобіну в канальцях. У кровотік потрапляють прозапальні медіатори, активуються коагуляційні шляхи та можливий розвиток ДВЗ-синдрому. Таким чином, гемотрансфузійний шок – це не просто судинний колапс, а складний каскад, що поєднує гостре запалення, гемоліз та поліорганну дисфункцію. Клінічно гемотрансфузійний шок проявляється гіпотензією, тахікардією, ознобом, болем у попереку, гемоглобінурією та швидким погіршенням стану після трансфузії. Такий перебіг є характерним для цитотоксичних реакцій, де відповідь розвивається гостро, у межах хвилин–годин. Ступінь тяжкості визначається обсягом лізованих еритроцитів та швидкістю активації системи комплементу. Саме варіант "Цитотоксичний" є правильним, оскільки гемотрансфузійні реакції механістично є антитілоопосередкованим клітинним цитолізом, що веде до гострого гемолізу та системних порушень. Інші типи імунопатології не можуть пояснити ці швидкі, масивні і специфічно спрямовані процеси ушкодження клітин крові.