Під час тривалого використання лікарського засобу у хворого можуть спостерігатися остеопороз, ерозія слизової шлунку, гіпокаліємія, затримка натрію і води в організмі, зменшення вмісту кортикотропіну у крові. Який препарат може викликати таку побічну дію?

Чому це правильна відповідь

Преднізолон є синтетичним глюкокортикоїдом середньої тривалості дії, що зв’язується з цитозольними глюкокортикоїдними рецепторами (GR), утворює комплекс, який транслокується в ядро і модулює транскрипцію сотень генів через GRE (glucocorticoid response elements) та взаємодію з транскрипційними факторами NF-κB та AP-1. При тривалому застосуванні в надфізіологічних дозах преднізолон викликає катаболічні ефекти на кісткову тканину (пригнічення остеобластів, стимуляція остеокластів через підвищення RANKL та зниження остеопротегерину), що призводить до остеопорозу; пригнічує синтез захисних простагландинів та муцину в шлунку, знижує кровотік у слизовій і підвищує секрецію соляної кислоти (через непряме підвищення гастрину), що зумовлює ерозії та виразки. Гіпокаліємія та затримка натрію і води виникають через мінералокортикоїдну активність (преднізолон має ≈25 % активності гідрокортизону щодо MR-рецепторів), що посилює реабсорбцію Na⁺ та секрецію K⁺ і H⁺ у дистальних канальцях нирки. Зниження вмісту кортикотропіну (АКТГ) у крові є результатом негативного зворотного зв’язку на гіпоталамо-гіпофізарну вісь: високий рівень екзогенного глюкокортикоїду пригнічує секрецію кортикотропін-рилізинг-гормону та АКТГ, що при тривалому застосуванні призводить до атрофії пучкової зони кори наднирників. Фармакокінетично преднізолон добре всмоктується в ШКТ (біодоступність ≈80 %), зв’язується з транскортином та альбуміном, метаболізується в печінці до неактивних метаболітів, період напіввиведення становить 2–4 години, але біологічний ефект триває 18–36 годин через геномні механізми. Клінічно преднізолон застосовується при аутоімунних, алергічних, запальних захворюваннях (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, бронхіальна астма), але тривале використання викликає ятрогенний синдром Кушинга з характерними побічними ефектами: остеопороз, виразки шлунку, гіпокаліємічний алкалоз, набряки, артеріальна гіпертензія, пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Саме сукупність остеопорозу, ерозій шлунку, гіпокаліємії, затримки натрію та води і зниження АКТГ є патогномонічною для тривалого застосування глюкокортикоїдів і чітко відрізняє преднізолон від усіх інших варіантів.