У дитини 5-ти років розвинулось гостре респіраторне захворювання, яке супроводжувалось кашлем, виділенням значної кількості слизу із носа. Який тип запалення у хворої дитини?

Чому це правильна відповідь

Катаральне запалення є типом ексудативного запалення, що розвивається переважно на слизових оболонках, характеризується гіперсекрецією слизу залозами, набряком, гіперемією та помірною інфільтрацією нейтрофілами і лімфоцитами, що призводить до рясного виділення рідкого або в’язкого слизу. Макроскопічно слизова оболонка носа, глотки, трахеї та бронхів гіперемійована, набрякла, блискуча, покрита прозорим або мутнуватим слизом, який стікає по задній стінці глотки; мікроскопічно визначається різке розширення капілярів, ексудація плазми в строму, гіперплазія та гіперсекреція бокалоподібних клітин і залоз слизової, десквамація епітелію, помірна інфільтрація строми нейтрофілами, еозинофілами (особливо при вірусній етіології) та лімфоцитами, без значного пошкодження тканин чи некрозу. Ці зміни пов’язані з етіологією гострих респіраторних вірусних інфекцій (риновіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовіруси тощо), які викликають пряме пошкодження епітелію, активацію місцевих макрофагів і вивільнення медіаторів (гістамін, брадикінін, IL-8), що стимулюють гіперсекрецію залоз і ексудацію, формуючи захисну реакцію у вигляді розрідження та виведення збудника зі слизом. Ускладнення катарального запалення в дітей зазвичай мінімальні — перехід у затяжний катар, синусит, отит, бронхіт, але при тяжкому перебігу (особливо у немовлят) можливий розвиток обструктивного бронхіоліту чи пневмонії; загалом процес оборотний і закінчується повним відновленням структури слизової. В контексті питання правильним є саме катаральне запалення, оскільки у 5-річної дитини з гострим респіраторним захворюванням і рясним слизовиділенням із носа домінує гіперсекреція слизу без гною, крові чи фібрину, що виключає інші типи ексудативного запалення і точно відповідає класичній картині вірусного ринофарингіту чи назофарингіту. Відсутність гною, некрозу чи геморагічного компоненту робить цей варіант єдиним морфологічно обґрунтованим для описаної клінічної ситуації.