MedOnline Тренуватись онлайн

При обстеженні жінки 56-ти років, що хвора на цукровий діабет 1-го типу, виявлене порушення білкового обміну, що при лабораторному дослідженні крові проявляється аміноацидемією а клінічно - уповільненням загоєння ран і зменшенням синтезу антитіл. Який з перерахованих механізмів викликає розвиток аміноацидемії?

Чому це правильна відповідь

При цукровому діабеті 1-го типу спостерігається виражена недостатність інсуліну, яка створює стан загального катаболізму. Інсулін є анаболічним гормоном, що стимулює синтез білків, пригнічує протеоліз і забезпечує транспортування амінокислот у клітини. Його дефіцит знімає ці гальмівні впливи і активує протеолітичні процеси, переважно у скелетних м’язах, що призводить до масового розщеплення білків і вивільнення амінокислот у кров. На молекулярному рівні активуються убіквітин-протеасомні та лізосомні шляхи деградації білка, а також підвищується активність катепсинів. Одночасно зростає рівень глюкокортикоїдів та глюкагону, які потенціюють катаболізм, стимулюючи трансамінування, глюконеогенез та мобілізацію амінокислот з периферичних тканин. Цей ендокринний дисбаланс посилює струм амінокислот у плазму і формує аміноацидемію. Надлишок амінокислот у крові є не наслідком зростання їх надходження, а результатом посиленого розпаду тканинних білків. У печінці значна частина амінокислот використовується для глюконеогенезу, синтезу кетонових тіл або дезамінування, що супроводжується утворенням аміаку, сечовини та метаболічними зрушеннями, включно з ацидозом. Таким чином, аміноацидемія є біохімічною ознакою розгорнутого катаболізму. Клінічно протеоліз проявляється схудненням, м’язовою слабкістю, гіпопротеїнемією та порушенням репаративних процесів. Дефіцит білка і амінокислот у тканинах ускладнює синтез колагену, проліферацію фібробластів, ангіогенез та формування грануляційної тканини, що пояснює повільне загоєння ран. Водночас порушення синтезу антитіл відображає пригнічення гуморальної імунної відповіді внаслідок білкового дефіциту на клітинному рівні. Даний варіант є правильним, оскільки він описує першопричину аміноацидемії – посилений розпад білків на тлі інсулінової недостатності. Інші варіанти або є наслідками, або взагалі не пов’язані з патогенезом катаболізму при діабеті.

Чому інші варіанти не підходять

Гіперпротеїнемія
Гіперпротеїнемія характеризується підвищенням загального білка в крові, що не пояснює наявність надлишку вільних амінокислот. Вона може бути наслідком дегідратації або хронічного запалення, але не відображає катаболізм при інсуліновому дефіциті. Тому цей варіант суперечить біохімічній картині.
Зменшення концентрації амінокислот у крові
Це протилежний стан, що спостерігається при дефіциті білка або мальабсорбції, а не при катаболізмі. При діабеті амінокислоти підвищені внаслідок масивного протеолізу, тому варіант не відповідає описаним лабораторним змінам.
Підвищення онкотичного тиску в плазмі крові
Онкотичний тиск визначається концентрацією білків, насамперед альбуміну, а не амінокислот. Підвищення онкотичного тиску не викликає аміноацидемії і не є характерним для діабету. Це не патогенетичний механізм у даному випадку.
Збільшення ліпопротеїдів високої щільності
Зміни ліпопротеїнів пов’язані з порушенням ліпідного, а не білкового обміну, і не можуть викликати аміноацидемії. Цей варіант не має стосунку до механізмів катаболізму білків при інсуліновій недостатності.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Порушення обміну речовин