Хворому з гострою недостатністю надниркових залоз був призначений лікарський препарат, після застосування якого у нього з’явилися скарги на біль у кістках (двічі були переломи), часті простудні хвороби, набряки, повільне загоювання ран. Який препарат міг спричинити такі явища?

Чому це правильна відповідь

Преднізолон є синтетичним глюкокортикоїдом середньої тривалості дії, який при лікуванні гострої недостатності надниркових залоз (хвороба Аддісона, адреналовокриза) призначається у високих замісних або навіть надзамісних дозах протягом тривалого часу. Його фармакодинамічна дія реалізується через зв’язування з цитозольними глюкокортикоїдними рецепторами, транслокування комплексу в ядро та зміну транскрипції сотень генів, що призводить до катаболічного ефекту на білковий, жировий і вуглеводний обмін, пригнічення імунної відповіді та запалення. Надлишок глюкокортикоїдів пригнічує остеобласти, стимулює остеокласти через підвищення експресії RANKL і зниження остеопротегерину, що призводить до резорбції кісткової тканини, зниження мінеральної щільності кісток і високого ризику патологічних переломів, особливо хребців і шийки стегна. Тривале застосування преднізолону пригнічує клітинний і гуморальний імунітет за рахунок зменшення проліферації Т-лімфоцитів, зниження продукції інтерлейкіну-2, інгібування макрофагів і нейтрофілів, що клінічно проявляється частими інфекціями, зокрема простудними захворюваннями, активацією латентних вірусних інфекцій та уповільненням загоювання ран через пригнічення фібробластів і синтезу колагену. Виражений мінералокортикоїдний ефект (хоча й слабший, ніж у гідрокортизону) та затримка натрію й води призводять до набряків обличчя («місяцеподібне обличчя»), перерозподілу жиру за кушингоїдним типом і артеріальної гіпертензії. Таким чином, сукупність остеопорозу з переломами, частих інфекцій, набряків і повільного загоювання ран є класичним проявом ятрогенного синдрому Кушинга, що виникає саме при тривалій терапії системними глюкокортикоїдами. Фармакокінетично преднізолон добре всмоктується при пероральному прийомі, зв’язується з транскортином і альбуміном, метаболізується в печінці і виводиться нирками; при тривалому застосуванні розвивається кумуляція катаболічних і імуносупресивних ефектів, що посилює описані побічні явища. Клінічно преднізолон є препаратом вибору при гострій і хронічній недостатності надниркових залоз, але вимагає мінімально ефективних доз і поступового зниження для запобігання синдрому відміни. Саме преднізолон, а не інші гормональні препарати, викликає комбінацію остеопорозу з переломами, імуносупресії з частими інфекціями, затримки рідини та порушення репарації тканин, що чітко відрізняє його від анаболічних стероїдів, естрогенів чи антагоністів альдостерону.