Дитина народилася в стані асфіксії. Який препарат необхідно ввести новонародженому для стимуляції дихання?

Чому це правильна відповідь

Етимізол належить до групи ненаркотичних аналептиків прямої дії, що вибірково стимулює дихальний і судинноруховий центри довгастого мозку, підвищуючи їх чутливість до природних стимулів (гіперкапнія, гіпоксія). Механізм дії пов’язаний із частковим інгібуванням моноаміноксидази та підвищенням рівня катехоламінів у ЦНС, а також із прямою активацією ретикулярної формації стовбура мозку, що призводить до збільшення частоти та глибини дихальних рухів без значного впливу на серцево-судинну систему у терапевтичних дозах. На відміну від класичних аналептиків типу лобеліну чи коразолу, етимізол не викликає судом, не має рефлекторного механізму дії і не пригнічує дихання при передозуванні, що робить його безпечним для застосування у новонароджених. Фармакокінетично етимізол швидко всмоктується при внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні, добре проникає через гематоенцефалічний бар’єр, метаболізується в печінці та виводиться нирками, що дозволяє швидко досягти стимуляції дихального центру при асфіксії новонародженого. Клінічно етимізол є препаратом вибору при первинній та вторинній асфіксії новонароджених, гіпотонії дихального центру, пригніченні дихання після наркозу або пологової травми, оскільки забезпечує м’яку та тривалу стимуляцію без ризику судомного синдрому чи тахікардії. Побічні ефекти мінімальні (можливе короткочасне збудження), що зумовлено селективною дією на стовбур мозку. Саме безпека, пряма дія на дихальний центр та відсутність судомного потенціалу роблять етимізол єдиним правильним вибором при асфіксії новонародженого серед запропонованих варіантів.