У людини з хронічним захворюванням нирок порушена їх видільна функція. рН венозної крові становить 7,33. Для корекції кислотно-лужного стану пацієнту доцільно внутрішньовенно ввести розчин:
- А Глюкози
- Б Хлориду калію
- В Хлориду натрію
- Г Бікарбонату натрію Правильна
- Д Хлориду кальцію
Чому це правильна відповідь
Зниження рН венозної крові до 7,33 відображає розвиток метаболічного ацидозу, що є прямим наслідком порушення видільної функції нирок. У нормі нирки забезпечують екскрецію нелетких кислот і підтримують концентрацію бікарбонатів у плазмі, але при хронічному ураженні цей механізм стає недостатнім. На системному рівні основним буфером крові є бікарбонатна система, яка визначає кислотно-лужний стан відповідно до співвідношення HCO3− і CO2. При зниженні рН ключовим порушенням є дефіцит бікарбонатів або надлишок протонів, що безпосередньо зміщує рівновагу в кислий бік. Внутрішньовенне введення бікарбонату натрію безпосередньо підвищує концентрацію HCO3− у плазмі. Це забезпечує зв’язування надлишкових іонів водню з утворенням вугільної кислоти, яка дисоціює з виділенням CO2, що може бути елімінований через легені. На рівні зворотних зв’язків нормалізація рН зменшує стимуляцію хеморецепторів і стабілізує дихальну та серцево-судинну регуляцію. Корекція бікарбонатного пулу частково компенсує втрату ниркового механізму підтримання кислотно-лужної рівноваги. Саме введення бікарбонату натрію є фізіологічно обґрунтованим способом усунення метаболічного ацидозу, оскільки воно відновлює основну лужну складову буферних систем крові.