Людині внутрішньовенно ввели 0,5 л ізотонічного розчину лікарської речовини. Які з рецепторів насамперед відреагують на зміну водно-сольового балансу організму?

Чому це правильна відповідь

Внутрішньовенне введення 0,5 л ізотонічного розчину швидко збільшує об’єм циркулюючої крові без зміни осмолярності плазми, викликаючи розтягнення стінок порожнистих вен та передсердь на органному рівні. Волюморецептори, розташовані в стінках правого передсердя та великих вен, є механорецепторами розтягнення, які активуються підвищенням внутрішньосудинного тиску та об’єму, генеруючи афферентну імпульсацію по блукаючому нерву на стовбуровий рівень. Збільшення частоти імпульсів від цих рецепторів гальмує симпатичну еферентацію до нирок та посилює секрецію натрійуретичного пептиду передсердями, що призводить до натріурезу та діурезу для відновлення об’єму на системному рівні. Регуляція об’єму крові на первинному етапі залежить саме від швидкої відповіді волюморецепторів низького тиску, оскільки вони безпосередньо реагують на зміну розтягнення венозного русла за законом Франка-Старлінга на судинному рівні. Зворотний зв’язок через ці рецептори модулює тонус ємнісних судин та ниркову екскрецію, повертаючи об’єм до норми без активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при ізотонічному навантаженні. Саме первинна чутливість волюморецепторів до механічного розтягнення забезпечує швидку реакцію на збільшення об’єму циркулюючої крові при збереженій осмолярності.