Хворому внутрішньовенно ввели гіпертонічний розчин глюкози. Це підсилить рух води:

Чому це правильна відповідь

Внутрішньовенне введення гіпертонічного розчину глюкози підвищує осмолярність плазми крові через додавання осмолярно активних частинок глюкози, що створює осмолярний градієнт між плазмою та міжклітинною рідиною. Вода переміщується з міжклітинної рідини в капіляри за осмосом через ендотелій, знижуючи осмолярність міжклітинної рідини та створюючи новий градієнт між міжклітинною рідиною та внутрішньоклітинним компартментом. На клітинному рівні регуляція руху води відбувається пасивно через аквапорини в мембранах клітин, де вода слідує за осмолярним градієнтом без енергозатрат. Зниження осмолярності міжклітинної рідини робить її гіпотонічною відносно цитоплазми, викликаючи вихід води з клітин у міжклітинний простір для вирівнювання осмолярності. Осмолярний градієнт формується швидко після введення глюкози, оскільки глюкоза розподіляється в позаклітинній рідині, а вода переміщується з компартментів з нижчою осмолярністю. Зміна руху води спрямована саме з клітин до міжклітинної рідини через послідовне зниження осмолярності позаклітинного середовища. Зворотний зв’язок реалізується через розведення плазми водою з міжклітинної рідини та клітин, що поступово знижує осмолярність крові та уповільнює подальший рух води. Початковий ефект домінує в перші хвилини, забезпечуючи швидке перерозподілення води з внутрішньоклітинного компартменту. Саме підвищення осмолярності плазми глюкозою викликає вихід води з клітин через міжклітинну рідину, оскільки клітинні мембрани вільно проникні для води, а глюкоза входить у клітини повільно без інсуліну.