Тривале лікування гіпофункції щитоподібної залози спричинило загальну дистрофію, карієс зубів, тахікардію, тремор кінцівок. Який лікарський засіб викликав зазначені побічні ефекти?

Чому це правильна відповідь

L-тироксин (левотироксин) є синтетичним аналогом тироксину (Т4) і при надмірній дозі викликає стан ятрогенного тиреотоксикозу через гіперактивацію ядерних тиреоїдних рецепторів (TRα та TRβ) у всіх тканинах організму. Це призводить до посилення транскрипції генів, відповідальних за синтез Na+/K+-АТФази, мітохондріальних ферментів дихального ланцюга, β-адренорецепторів та білків катаболізму, що проявляється загальним прискоренням базального метаболізму, посиленим розпадом білків (дистрофія м’язів і внутрішніх органів), демінералізацією кісткової тканини з вимиванням кальцію та фосфору (карiєс зубів, остеопороз) і підвищенням чутливості до катехоламінів (тахікардія, тремор кінцівок, тривожність). Клінічна картина повністю відповідає класичному медикаментозному гіпертиреозу, який найчастіше виникає саме при передозуванні левотироксину під час замісної терапії гіпотиреозу. Механізм дії левотироксину полягає у зв’язуванні з тиреоїдними рецепторами, що призводить до активації генів енергетичного обміну та теплопродукції, а також до збільшення кількості β-адренорецепторів на мембранах кардіоміоцитів і нейронів, що посилює симпатичну відповідь навіть при нормальному рівні катехоламінів. Надлишок гормону викликає катаболічний ефект на білковий обмін, активацію остеокластів з резорбцією кісткової тканини та вторинною гіперкальціємією, а також пряму стимуляцію синоатріального вузла та підвищення автоматизму міокарда. Тремор є наслідком гіперчутливості центральних і периферичних β2-адренорецепторів. Фармакокінетично левотироксин має біодоступність 60–80 %, довгий період напіввиведення близько 7 діб, накопичується в організмі, тому перевищення дози навіть на 25–50 % призводить до поступового наростання симптомів тиреотоксикозу протягом 2–6 тижнів. У пацієнтів з серцевою патологією, літнього віку або при швидкому підвищенні дози ризик аритмій та дистрофічних змін значно вищий. Описана тетрада — дистрофія, карієс, тахікардія, тремор — є патогномонічною для хронічного передозування саме тиреоїдних гормонів.