При дослідженні тимуса дитини 5-ти років, що померла від гострої деструктивної стафілококової пневмонії, виявлено зменшення маси залози до 3,0 г. При гістологічному дослідженні в тимусі знайдено: зменшення часточок залози, значне зменшення кількості лімфоцитів з колапсом строми часточок, інверсія шарів, кистоподібне збільшення тілець Гассаля. Який з перерахованих діагнозів найбільш імовірний?

Чому це правильна відповідь

Акцидентальна інволюція тимусу є гострим, швидко розвиненим процесом зменшення маси та функціональної активності органа у відповідь на важкий стрес, інтоксикацію або інфекцію. Її морфологічні прояви відрізняються від фізіологічної вікової інволюції тимусу, оскільки характерні зміни розвиваються у короткі терміни та супроводжуються глибокими дистрофічними і некробіотичними змінами клітин і строми. В аналізованому випадку, важка гнійно-деструктивна стафілококова пневмонія з вираженою інтоксикацією є типово провокуючим фактором для такого процесу. Макроскопічно спостерігається різке зменшення маси органа, що не відповідає віковій нормі для п’ятирічної дитини. Мікроскопічно відзначається зменшення кількості лімфоцитів у корковій і мозковій речовині, що призводить до колапсу строми часточок та інверсії шарів, коли співвідношення клітинних зон порушується. Це є наслідком масивної загибелі тимоцитів через апоптоз, який стимулюється глюкокортикоїдами та цитокіновим дисбалансом у відповідь на тяжку інфекцію. Істотною морфологічною ознакою акцидентальної інволюції є збільшення кількості та розміру тілець Гассаля, які зазнають кістоподібної трансформації. Такі зміни свідчать про активні процеси дегенерації епітеліальних клітин строми та компенсаторне розростання сполучної тканини. Наявність цих структур у вираженому вигляді є характерною патологічною знахідкою, що допомагає відмежувати акцидентальну інволюцію від вроджених дефектів розвитку. Патогенетично процес зумовлений масивним викидом ендогенних глюкокортикоїдів та інших медіаторів стресу, які пригнічують проліферацію та виживання тимоцитів. Це веде до імуносупресії, яка значно погіршує перебіг інфекції та може бути безпосередньою причиною смерті. Такий взаємозв’язок між інфекційним процесом та змінами в тимусі демонструє роль стресових реакцій організму у формуванні вторинних імунодефіцитних станів. Характерні морфологічні ознаки, зокрема різке зменшення маси органа, колапс строми, інверсія зон та кістоподібне збільшення тілець Гассаля, однозначно вказують на акцидентальну інволюцію, а не на гіпоплазію, дисплазію або вроджені аномалії. У цьому контексті описані зміни не відповідають хронічному або вродженому стану, а свідчать про гостре зворотне ушкодження, що підтверджує правильність вибору варіанту.