Під час обстеження пацієнта віком 70 років виявлено порушення рухових функцій. Лікар повʼязує це із віковими змінами в гіаліновому хрящі. Які зміни викликали обмеження рухів у суглобах?

Чому це правильна відповідь

У літньому віці хрящова тканина зазнає дегенеративних змін, що належать до дистрофічних процесів, серед яких найважливішим є кальциноз міжклітинної речовини. Гіаліновий хрящ у нормі характеризується еластичністю, високою гідратацією та гладкою поверхнею, що забезпечує безтертягуче ковзання суглобових поверхонь. Відкладання солей кальцію порушує структуру основної речовини, робить її жорсткою, ламкою та нездатною виконувати амортизаційну функцію, що призводить до значного обмеження рухів у суглобах. Мікроскопічно кальциноз проявляється появою базофільних гомогенних включень у матриксі, що поступово заміщують колагенові волокна та хондроїтинсульфатні молекули. При цьому хондроцити зазнають дегенерації та атрофії, а іноді — загибелі, що ще більше зменшує здатність хряща до регенерації. Формування кальцинованих ділянок, які не здатні до дифузії поживних речовин, сприяє прискореному руйнуванню тканини та формуванню фіброзних змін. Патогенетично кальциноз повʼязаний зі зниженням метаболічної активності хондроцитів, зменшенням синтезу протеогліканів та порушенням гомеостазу кальцію у тканинах. Дегенеративні зміни посилюються хронічною мікротравматизацією суглобового хряща, зменшенням васкуляризації субхондральної кістки та старінням клітинних структур. Відсутність репаративної відповіді призводить до поступового прогресування процесу. Наслідками кальцинозу є втрата гладкої поверхні хряща, жорсткість суглобів, больовий синдром, хруст, обмеження об'єму рухів та формування остеоартрозу. У тяжких випадках відбувається оголення субхондральної кістки, вторинна деформація суглоба та втрата функції. Такий процес є незворотним і посилюється з віком. У цьому клініко-морфологічному контексті саме відкладання солей кальцію є причиною вікової ригідності та обмеження рухів, тому цей варіант відповіді є правильним. Інші пропоновані варіанти не призводять до втрати еластичності хряща або є протилежними за морфологічною суттю.