Хворий 47-ми років впродовж останніх 3-х років хворіє на туберкульоз легень, скаржиться на задишку, важкість в області правого боку грудної стінки, температуру тіла 37,7°С. Виявлено правобічний ексудативний плеврит. Який тип клітин передбачається у плевральному пунктаті?
- А Еозинофіли
- Б Лімфоцити Правильна
- В Еритроцити
- Г Атипові клітини
- Д Нейтрофіли
Чому це правильна відповідь
Описаний стан відповідає хронічному запальному процесу при туберкульозі, що характеризується ексудативним плевритом із переважанням клітинного типу імунної відповіді, специфічної для гранулематозного запалення. Основним типом ефекторних клітин у плевральному випоті є лімфоцити, переважно Т-клітини, які формують локальну імунну реакцію проти мікобактерій, стимулюючи утворення цитокінів та підтримуючи гранульоми в легенях і плеврі. На молекулярному рівні активуються сигнальні каскади через рецептори розпізнавання патогену (TLR2, TLR4) на макрофагах і дендритних клітинах, що призводить до виділення інтерлейкінів (IL-2, IL-12, IFN-γ), стимуляції проліферації Th1-лімфоцитів та посилення цитотоксичної активності. Ці клітини модулюють запальну реакцію, сприяють утворенню фіброзного компоненту та підтримують специфічний контроль над бактерією. Клітинні процеси включають міграцію лімфоцитів у плевральну порожнину, активацію та секреторну діяльність, яка забезпечує формування імунологічного бар’єру і обмежує поширення інфекції. Гранулематозне запалення супроводжується появою макрофагів, епітеліоїдних клітин і лімфоцитів у поєднанні з фіброзною тканиною. Клінічні прояви – задишка, дискомфорт у грудній клітці, субфебрилітет – є наслідком накопичення лімфоцитарного ексудату та локального запалення плеври. Лімфоцитарна природа випоту також пояснює його хронічний характер, відсутність гнійного компоненту та повільний прогрес симптомів. Варіант правильний, оскільки ключова ознака плеврального туберкульозного випоту – домінування лімфоцитів. Інші варіанти відображають інші патогенетичні процеси: нейтрофіли характерні для гострого гнійного запалення, еозинофіли – для алергічних або паразитарних процесів, еритроцити – при геморагічних випотах, атипові клітини – при пухлинних процесах.