Біля інфікованої рани збільшилися регіонарні лімфовузли. При гістологічному дослідженні в них виявлено збільшення кількості макрофагів, лімфоцитів і лімфатичних фолікулів в кірковому шарі, а також велику кількість плазматичних клітин. Який процес в лімфатичних вузлах відображає виявлені гістологічні зміни?

Чому це правильна відповідь

Збільшення регіонарних лімфовузлів при інфікованій рані є класичною реакцією антигенної стимуляції, коли бактеріальні антигени та продукти запалення (ЛПС, пептидоглікан, ДНК бактерій) разом із дендритними клітинами та макрофагами дренуються лімфою до найближчих лімфатичних вузлів. У кірковій зоні відбувається активна презентація антигену нативним Т- і В-лімфоцитам через MHC-II та MHC-I молекули, що запускає каскад проліферації та диференціації: у парокортикальній зоні Т-залежні зони формуються вторинні лімфатичні фолікули з гермінативними центрами, де В-лімфоцити під впливом CD40L/CD40-взаємодії, IL-21 та FDC-підтримки проходять соматичну гіпермутацію та афінне дозрівання. Одночасно в медулярних тяжах накопичуються плазматичні клітини, що синтезують велику кількість IgM та IgG, спрямованих проти збудника. Макрофаги та дендритні клітини в синусах фагоцитують антиген і продукують IL-1β, IL-6, TNF-α, які додатково стимулюють проліферацію лімфоцитів та гіперплазію лімфоїдної тканини. Така морфологічна картина — гіперплазія кіркового шару, збільшення кількості фолікулів, поява світлих гермінативних центрів та велика кількість плазматичних клітин — є типовим проявом адекватної імунної відповіді на антигенну стимуляцію при локальній інфекції та відображає активацію як гуморального, так і клітинного імунітету. Без цієї реакції антиген не був би ефективно елімінований, тому саме антигенна стимуляція є провідним і єдиним механізмом, що пояснює всі виявлені гістологічні зміни.