Хворому на паратиф А інфекціоніст на 3-му тижні захворювання призначив повторне бактеріологічне дослідження. Який матеріал слід взяти для виділення збудника?

Чому це правильна відповідь

Паратиф А є гострим інфекційним захворюванням, спричиненим бактерією Salmonella Paratyphi A, яка належить до грамнегативних паличок родини Enterobacteriaceae. Це рухомі бактерії з перитрихіальними джгутиками, що не утворюють спор і капсул, мають ліпополісахарид у складі клітинної стінки, який відіграє роль ендотоксину. Основним резервуаром збудника є людина, а інфекція має системний характер із чіткою стадійністю перебігу. Після проникнення в організм через шлунково-кишковий тракт сальмонели проходять через слизову оболонку тонкої кишки, потрапляють у лімфатичний апарат кишечника, а згодом у кров, викликаючи бактеріємію. Саме на ранніх етапах захворювання, особливо в перші 7–10 днів, збудник найчастіше виявляється в крові, що обґрунтовує доцільність гемокультури в цей період. На третьому тижні захворювання бактеріємія зазвичай зникає, і сальмонели локалізуються переважно в жовчовивідних шляхах та кишечнику. У цей період вони активно виділяються з жовчю в просвіт кишки, що призводить до їх стабільної наявності у випорожненнях. Саме ця фаза є оптимальною для бактеріологічного дослідження калу. Бактеріологічна діагностика на пізніх етапах паратифу А ґрунтується на посіві випорожнень на селективні поживні середовища з подальшою ідентифікацією культури за біохімічними та антигенними властивостями. Виділення збудника з калу на третьому тижні є найбільш імовірним і діагностично обґрунтованим. Ключовою мікробіологічною ознакою з умови задачі є саме термін захворювання — третій тиждень. Це чітко вказує на стадію інфекційного процесу, коли основним матеріалом для виділення Salmonella Paratyphi A є випорожнення, а не кров чи інші біологічні рідини.