Чоловік 43-х років доставлений у лікарню з ознаками черевного тифу. Хворий нещодавно був у місцевості, епідемічній за даним захворюванням, де пив некип’ячену воду з колодязя. З моменту появи перших симптомів пройшло 3 дні. У цей період збудник може бути виявлений у:

Чому це правильна відповідь

Збудником черевного тифу є Salmonella enterica serovar Typhi — грамнегативна паличка родини Enterobacteriaceae, яка не утворює спор, не має капсули типу класичної бактеріальної капсули, але володіє Vi-антигеном, що підвищує її вірулентність. Клітинна стінка містить ліпополісахарид з ендотоксином, який відіграє ключову роль у патогенезі системної інфекції. Після потрапляння в організм з водою збудник проходить через шлунок, проникає в тонку кишку і активно інвазує M-клітини пейєрових бляшок. Далі бактерії фагоцитуються макрофагами, але не знищуються в них, а використовують їх для поширення лімфогенним і гематогенним шляхами. Перші дні захворювання відповідають стадії первинної бактерiemії. Саме в цей період сальмонели масово циркулюють у крові, що зумовлює гарячку, інтоксикацію і системні прояви хвороби. Тому гемокультура є найбільш інформативним методом ранньої лабораторної діагностики черевного тифу. З епідеміологічної та діагностичної точки зору саме кров є оптимальним матеріалом у перші 7–10 днів хвороби, до формування локалізації збудника в жовчному міхурі та розвитку хронічного бактеріоносійства. Умови задачі чітко вказують на ранній період захворювання — 3 дні від початку симптомів. Саме тому правильним є варіант “Крові”, оскільки він безпосередньо відповідає фазі бактерiemії, характерній для раннього перебігу черевного тифу, і дозволяє відмежувати її від пізніших стадій інфекційного процесу.