Хворий 2 роки тому переніс операцію резекції пілоричного відділу шлунка. Спостерігається слабкість, періодична поява темних кіл під очима, задишка. В аналізі крові: НЬ - 70 г/л, ер. - 3,0*10^12/л, к.п.-0,7. Які зміни еритроцитів в мазках крові найбільш характерні для даного стану?
- А Овалоцити
- Б Мікроцити Правильна
- В Макроцити
- Г Мегалоцити
- Д Шизоцити
Чому це правильна відповідь
Після резекції пілоричного відділу шлунка розвивається стан, що призводить до порушення всмоктування заліза, оскільки саме у шлунку створюються оптимальні умови для його відновлення та солюбілізації за рахунок кислого середовища та шлункових протеаз. Нестача кислоти після операції знижує перетворення заліза з тривалентної форми у двовалентну, що значно зменшує його біодоступність. Внаслідок цього формується дефіцит заліза, який безпосередньо порушує синтез гему, тому що утворення порфіринового кільця та включення Fe2+ є критичними етапами еритропоезу. На клітинному рівні дефіцит заліза уповільнює ділення еритроїдних попередників та порушує їх нормальну диференціацію. Оскільки процеси поділу клітин частково зберігаються при пригніченому синтезі гемоглобіну, новоутворені еритроцити стають дрібнішими та бідними гемоглобіном, що морфологічно проявляється мікроцитозом та гіпохромією. Ці зміни супроводжуються зниженням кисневотранспортної здатності крові, що клінічно викликає слабкість, тахікардію, задишку, які зазначені у задачі. На системному рівні тривалий дефіцит заліза спричинює компенсаторну активацію еритропоезу за рахунок еритропоетину, але без доступного субстрату еритроцити формуються неповноцінними. Цей процес зумовлює зменшення середнього об’єму еритроцитів (MCV) та кольорового показника, що прямо відповідає лабораторним даним в умові. Мікроцитоз є ключовою морфологічною ознакою такого еритропоезу і найкраще відображає дефект синтезу гемоглобіну. Наслідками даного стану є прогресуюча тканинна гіпоксія, дисфункція органів, а за тривалого перебігу — трофічні порушення шкіри, нігтів, слизових, а також імунні зрушення, пов’язані з дефіцитом заліза як кофактора ферментів. Тому клінічна картина слабкості та «темних кіл» під очима є закономірним проявом хронічної гіпоксії. Саме мікроцити є правильним варіантом, оскільки відображають морфологічні зміни при сидеропенічній анемії. Інші варіанти відповідають іншим типам порушень еритропоезу, зумовленим дефіцитом вітаміну B12/фолатів, механічним руйнуванням еритроцитів або мембранними дефектами, що не відповідає клінічному сценарію постгастректомного синдрому з дефіцитом заліза.