Під час проведення морфологічного дослідження периферичної крові хворого було помічено, що у еритроцитів забарвлена лише периферична частина, а в центрі є незабарвлене прояснення. Кольоровий показник – 0,56. Яка анемія найбільш ймовірна у цього пацієнта?

Чому це правильна відповідь

Морфологічна картина еритроцитів з центральним проясненням та забарвленням лише периферичної частини (аннулоцити) при кольоровому показнику 0,56 є патогномонічною для залізодефіцитної анемії, де через дефіцит заліза порушується синтез гему в мітохондріях еритрокаріоцитів. Залізо є кофактором δ-амінолевулінатсинтази та ферохелатази, тому його нестача блокує включення Fe²⁺ у протопорфірин IX з утворенням гему, що призводить до зниження синтезу гемоглобіну, подовження часу дозрівання еритроїдних попередників та виходу в периферичну кров недонасичених гемоглобіном еритроцитів. Порушення енергозабезпечення та білкового синтезу в еритробластах через дефіцит заліза викликає додаткові поділи ядра без достатнього збільшення цитоплазми, що формує мікроцитоз та гіпохромію з характерними аннулоцитами. Кольоровий показник нижче 0,85 відображає різке зниження концентрації гемоглобіну в еритроцитах, а компенсаторне прискорення еритропоезу під дією еритропоетину не може повністю відновити вміст гемоглобіну через брак субстрату. Тканинна гіпоксія за гемічним типом активує HIF-1α, підвищує експресію еритропоетину та трансферинових рецепторів, однак при хронічному дефіциті заліза розвивається сидеропенічний синдром з дистрофічними змінами епітелію, ламкістю нігтів, випадінням волосся. Ключовою патогенетичною ознакою є саме порушення синтезу гему з гіпохромією та аннулоцитами, що відрізняє залізодефіцитну анемію від усіх інших форм.