На аутопсії хворого, померлого від отруєння етиленгліколем, нирки дещо збільшені у розмірах, набряклі, їх капсула знімається дуже легко, кіркова речовина широка, блідо-сіра, мозкова речовина - темно-червона. Яка патологія нирок розвинулась у хворого?

Чому це правильна відповідь

У даному випадку йдеться про тяжке токсичне ураження нирок із розвитком гострого необоротного пошкодження клітин, що належить до групи дистрофічно-некротичних процесів. Отруєння етиленгліколем призводить до утворення токсичних метаболітів, які безпосередньо ушкоджують епітелій ниркових канальців. Макроскопічно нирки збільшені, набряклі, капсула знімається легко, що вказує на різко виражений паренхіматозний набряк. Широка блідо-сіра кіркова речовина свідчить про ішемію та масивне ушкодження канальців, тоді як темно-червона мозкова речовина відображає повнокрів’я судин і венозний застій. Мікроскопічно для некротичного нефрозу характерний коагуляційний некроз епітелію проксимальних і дистальних канальців, злущення некротизованих клітин у просвіт, утворення білкових циліндрів і різке порушення реабсорбції. Клубочки при цьому зберігаються відносно інтактними, що є важливою диференційною ознакою. Патогенетично токсичні метаболіти етиленгліколю спричиняють пряме ушкодження мембран, мітохондрій та ферментних систем епітелію канальців, що призводить до гострої ниркової недостатності. Саме канальцевий некроз є морфологічною основою різкого зниження діурезу та інтоксикації. Таким чином, поєднання токсичного чинника, характерної макроскопічної картини та канальцевого некрозу без первинного ураження клубочків дозволяє однозначно встановити некротичний нефроз як правильний діагноз.