MedOnline Тренуватись онлайн

Під час ректороманоскопії хворого зі скаргами на діарею виявлено, що слизова оболонка прямої і сигмоподібної кишок різко гіперемована, набрякла, вкрита великою кількістю слизу, а у деяких ділянках вкрита плівчастими накладаннями зеленуватого кольору. Про яке захворювання можна думати?

Чому це правильна відповідь

Дизентерія належить до гострих бактеріальних інвазивних колітів, зумовлених Shigella spp., і характеризується переважним ураженням дистальних відділів товстої кишки, насамперед прямої і сигмоподібної кишок. Основою патогенезу є інвазія епітелію, руйнування клітин цитотоксичними екзотоксинами, розвиток коагуляційного некрозу слизової оболонки та формування фібринозно-виразкових змін. Уже на макроскопічному рівні на слизовій виявляються ділянки гіперемії, набряку, слизові нашарування й локальні плівчасті фібринозні накладання, що відповідає опису в задачі. Мікроскопічно спостерігається поєднання поверхневого некрозу з фібринозним ексудатом, який містить фібрин, еритроцити, нейтрофіли та бактерії, а також виразкоутворення різного ступеня глибини. У цих зонах відбувається руйнування криптового епітелію, інфільтрація ламіна пропрія нейтрофілами і моноцитами, що веде до формування дифузного коліту. Відмінною рисою є тяжке ураження слизової без значного гранулематозного або гнійного компонента. Розвиток великої кількості слизу є реакцією слизової на гостре ушкодження та втратою нормального бар’єрного епітелію, що відповідає клініці дизентерійного коліту з частими, малими за об’ємом, але слизово-кров’янистими випорожненнями. Формування зеленуватих плівок пояснюється поєднанням некротичних мас, фібрину та геморрагичного компоненту з бактеріальною мікрофлорою. Ускладнення дизентерії включають токсичний мегаколон, масивні кровотечі, перфорацію кишки, сепсис та тяжке виснаження внаслідок втрати рідини і білка. Ці ускладнення зумовлені глибоким пошкодженням слизової і тривалим фібринозно-виразковим процесом. Описаний у задачі комплекс ознак — ураження саме прямої і сигмоподібної кишок, виражена гіперемія і набряк слизової, надлишковий слиз та фібринозні плівчасті нашарування зеленуватого кольору — є класичним морфологічним патерном дизентерійного коліту. Жодне інше захворювання зі списку не поєднує ці локалізаційні та морфологічні особливості настільки характерно.

Чому інші варіанти не підходять

Амебіаз
Амебіаз викликає глибокі виразки у товстій кишці з підритими краями і некрозом у вигляді «фляшкоподібних» дефектів, без значного фібринозного компонента на поверхні. Наявність поверхневих плівок зеленуватого кольору та дифузний коліт не є типовими.
Сальмонельоз
Сальмонельоз уражає переважно тонку кишку і проявляється катаральним або геморагічним ентеритом без формування плівчастих накладань на слизовій товстої кишки. Локалізація процесу у прямій і сигмоподібній кишках робить цей варіант неправдоподібним.
Черевний тиф
Черевний тиф характеризується гіперплазією та некрозом лімфоїдних структур тонкої кишки, з утворенням виразок у клубовій кишці, але без дифузних фібринозних плівок у прямій і сигмоподібній кишках. Його морфологія різко відрізняється від описаної.
Холера
Холера спричиняє секреторну діарею через ураження ентероцитів тонкої кишки без некрозу та без запальних плівок. Макроскопічні зміни слизової товстої кишки у вигляді зелених фібринозних нашарувань не характерні.

Це одне питання з бази КРОК

У КРОК-хабі ці ж питання можна проходити з підрахунком результату, з роботою над помилками, статистикою за темами й системами, архівом і схожими тестами.

Схожі питання — Інфекційні хвороби