Під час розтину померлого в комі молодого людини виявлені великий тромбоемболічний інфаркт лівого півкулі мозку, велика септична селезінка, імунокомплексний гломерулонефрит, виразки на стулках аортального клапана, покриті поліпоподобними тромбами з колоніями стафілококів. Яке захворювання викликало церебральну тромбоемболію?

Чому це правильна відповідь

Септичний бактеріальний ендокардит є інфекційним ураженням клапанного апарату серця, при якому на стулках формуються вегетації, що містять тромботичні маси з колоніями мікроорганізмів. Ці вегетації мають крихку структуру та легко фрагментуються, що сприяє утворенню септичних емболів, які гематогенним шляхом поширюються в різні органи. Таке ураження супроводжується системною інтоксикацією, імунними розладами та ускладненнями з боку багатьох органів, що визначає тяжкість і високий ризик летального кінця. Морфологічно на клапанах виявляються виразки та поліпоподібні тромботичні накладення, які сформовані фібрином, тромбоцитами та великою кількістю мікробних колоній. Ці вегетації руйнують клапанну тканину, викликаючи некроз та деструкцію стулок, що морфологічно відрізняє септичний ендокардит від асептичних форм. Виявлення стафілококів у складі тромбів підкреслює гнійно-інфекційний характер процесу та його здатність до генералізації. Наявність виразок є наслідком деструктивного запалення і прямого ушкодження бактеріальними токсинами. Септичні емболи, що відриваються від інфікованих вегетацій, потрапляють у системний кровотік та викликають метастатичні гнійні вогнища або інфаркти в органах. Ураження головного мозку у вигляді тромбоемболічного інфаркту є типовим наслідком септичної емболії та супроводжується вираженими неврологічними порушеннями, включно з комою. Селезінка, збільшена та розм’якшена, є ознакою септичної спленомегалії, яка формується внаслідок гіперплазії ретикулоендотеліальної системи та мікроабсцесів. Імунокомплексний гломерулонефрит розвивається внаслідок відкладення циркулюючих імунних комплексів, що є типовим системним проявом септичного ендокардиту. Етіологічно септичний бактеріальний ендокардит пов’язаний з бактеріємією, що виникає при інвазивних втручаннях, наркоманії або вогнищах інфекції. Стафілококи є особливо вірулентними та здатні викликати швидке руйнування клапанів і важкий дисемінований процес. Наслідком цього є не лише локальні ушкодження серця, але й множинні метастатичні вогнища, які визначають перебіг та прогноз. Правильним є саме цей варіант, оскільки описана комбінація вегетацій на клапанах, септичної селезінки, імунокомплексного гломерулонефриту та тромбоемболічного інфаркту мозку є патогномонічною для септичного бактеріального ендокардиту. Жоден інший варіант не поєднує інфекційне руйнування клапанів з множинними емболічними та імунними ураженнями.