При розтині померлої в комі молодої людини виявлено поширений тромбоемболічний інфаркт лівої півкулі мозку, велика септична селезінка, імунокомплексний гломерулонефрит, виразки в стулках аортального клапана, прикриті поліпоподібними тромбами з колоніями стафілококів. Яке захворювання викликало церебральну тромбоемболію?

Чому це правильна відповідь

Септичний бактеріальний ендокардит є інфекційним процесом, що уражає ендокард, переважно клапанні структури серця, з утворенням вегетацій, які містять фібрин, тромбоцити та великі маси мікроорганізмів. В описаному випадку макроскопічно на аортальному клапані виявлені виразки, прикриті поліпоподібними тромбами з колоніями стафілококів, що є типовим морфологічним патерном гострого бактеріального ендокардиту. Руйнування клапанних стулок та наявність тромбів з мікробними масами вказують на агресивний перебіг інфекційного процесу. Мікроскопічно визначаються некротичні зміни ендокарду, гостре запалення з нейтрофільною інфільтрацією та масивні тромботичні накладення з бактеріальними колоніями. Виразки стулок формуються внаслідок ферментативного руйнування тканин мікроорганізмами та запальними клітинами. Такі вегетації є нестабільними та легко відриваються, що створює високу ймовірність тромбоемболічних ускладнень. Патогенетично септичний ендокардит веде до утворення численних емболів, які складаються з фрагментів інфікованих тромбів. Потрапляючи у мозкові судини, вони викликають тромбоемболічний інфаркт, часто множинного характеру, що й спостерігається у даному випадку. Наявність септичної селезінки та імунокомплексного гломерулонефриту є типовими вторинними проявами генералізованої інфекції та активації імунної відповіді. Септична селезінка формується внаслідок гострої гіперплазії пульпи та інфільтрації, а імунокомплексний гломерулонефрит розвивається внаслідок відкладення циркулюючих імунних комплексів у клубочках, що є частою знахідкою при затяжному інфекційному процесі. Водночас формування великих вегетацій на аортальному клапані є специфічною морфологічною причиною церебральної тромбоемболії. Описана морфологічна тріада — руйнування клапана з бактеріальними вегетаціями, вторинні септичні метастази (селезінка) та імунні ураження (гломерулонефрит) — є патогномонічною для септичного бактеріального ендокардиту. Жодне інше захворювання зі списку не поєднує інфекційний тромбоендокардит з утворенням емболів та системною гнійною й імунною відповіддю.